Макс Варбург

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Макс Варбург
нім. Max Warburg
Народився5 червня 1867(1867-06-05)[1][2][…]
Гамбург, Північнонімецький союз[1]
Помер26 грудня 1946(1946-12-26)[1][2][…] (79 років)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1]
Країна Німеччина[4]
 США[4]
Діяльністьполітик, банкір
Знання мовнімецька
ЧленствоAtlantik-Brücked
Посадачлен Парламенту Гамбургаd
РідWarburg familyd[5]
Брати, сестриАбі Варбург, Фелікс Варбург і Пол Варбург
ДітиEric M. Warburgd

Макс Моріц Варбург (нім. Max Moritz Warburg, 5 червня 1867, Гамбург, Німеччина26 грудня 1946, Нью-Йорк, США) — німецький фінансист єврейського походження. Директор гамбурзького банку «М.М. Варбург & Ко».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 5 червня 1867 в родини великого німецького банкіра Моріца Мойсея Варбурга. Його брати Пол і Фелікс зробили собі кар'єру в фінансовому середовищі, а старший брат — Абі — прославився як мистецтвознавець.

У 1889 Макс одружився з Еліс Магнус. У них народився син Ерік (1900) і чотири дочки.

З 1910 по 1938 здійснював керівництво над банком «М. М. Варбург & Ко»[6].

У 1919 Варбург був одним з членів німецької делегації на переговорах з перемир'я, і виступав проти прийняття Версальського договору 1919. Відомі його слова, звернені до рейхсканцлера: «Незважаючи на те, що мій єдиний син через чотири тижня може опинитися в окопах, я наполегливо прошу вас не погоджуватися на перемир'я, принаймні зараз»[7].

Крім того, Макс Варбург був у правлінні промислового конгломерату IG Farben[8], до того як був відсторонений від керівництва у зв'язку з жорсткістю німецького законодавства стосовно компаній, членами правління яких були євреї.

У 1938 Варбург виїхав з Німеччини в США за порадою Ялмара Шахта[9].

Макс Варбург також захоплювався колекціонуванням. Відомо, наприклад, про купівлю ним у 1891 на аукціоні в Лейпцигу сторінки рукопису А. С. Пушкіна[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #118806173 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в SNAC — 2010.
  3. а б в Енциклопедія Брокгауз
  4. а б LIBRIS — 2013.
  5. Архів преси XX століття — 1908.
  6. Краткая биография на сайте Nationmaster.com[недоступне посилання з червня 2019]
  7. Карл Абрагам. Они сражались за родину: немецкие евреи в Первой мировой войне[недоступне посилання з квітня 2019]
  8. IG Farben на портале «NNDB». Архів оригіналу за 27 квітня 2009. Процитовано 20 травня 2014.
  9. Официальный сайт M.M.Warburg & CO. Архів оригіналу за 7 січня 2009. Процитовано 20 травня 2014.
  10. «Страница рукописи Пушкина продана в Берлине за 133 тыс. евро» — NEWSru.com. Архів оригіналу за 26 листопада 2004. Процитовано 20 травня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]