Марк Клавдій Марцелл (понтифік)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марк Клавдій Марцелл
лат. M. Claudius Marcellus
лат. Marcus Claudius Marcellus
Народився41 до н. е.[4]
Стародавній Рим
Помер23 до н. е.[1][2][3]
Baiad, Римська імперія
ПохованняМавзолей Августа
КраїнаСтародавній Рим
Діяльністьдавньоримський політик, давньоримський військовий
Знання мовлатина
Посададавньоримський сенатор[d] і едил
РідClaudii Marcellid
БатькоГай Клавдій Марцелл[1][1]
МатиОктавія Молодша[4][1][1]
РодичіОктавіан Август[4]
Брати, сестриАнтонія Молодша, Антонія Старша, Клавдія Марцелла Старша[4][1][1], Клавдія Марцелла Молодша[1][1] і Claudia Marcellad
У шлюбі зЮлія Старша[5][2][…]

Марк Клавдій Марцелл (лат. Marcus Claudius Marcellus; 42 до н. е. — 23 до н. е.) — державний та військовий діяч ранньої Римської імперії.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походил з роду нобілів Клавдіїв Марцеллів. Син Гая Клавдія Марцелла, консула 50 року до н. е., та Октавії Молодшої, сестри імператора Августа.

У 39 році був заручений з донькою Секста Помпея з метою зміцнення миру між Секстом та триумвірами. Однак подальше відновлення війни, поразка й загибель Секста Помпея призвели до того, що шлюб не відбувся. У 29 році до н. е., повернувшись з Єгипту, Август справив грошові роздачі римським хлопчикам на честь свого небожа. В Актійському тріумфі Марцелл верхи супроводжував колісницю Августа.

У 2625 роках до н. е. обіймав посаду військового трибуна. На цій посаді брав участь у Кантабрійській війні. Разом з Тиберієм керував іграми і видовищами, влаштованими Августом у зв'язку із заснуванням іспанської колонії Емеріти.

У 25 році одружився з Юлією, донькою імператора Августа і своєю кузиною. У 24 році до н. е. отримав понтифікат, преторський ранг й право займати консульську посаду на 10 років раніше законного терміну.

У 23 році до н. е. стає курульним еділом. Під час своєї каденції влаштував чудові ігри й здобув велику прихильність у народі. В цьому ж році Август тяжко захворів, проте, всупереч загальним очікуванням, не призначив Марцелла наступником, а передав державні справи Агріппі та Пізону. Це призвело до погіршення відносин між Марцеллом і Агріппою. Августу вдалося одужати, проте потім тією ж хворобою захворів сам Марцелл й наприкінці 23 року до н. е. раптово помер. За деякими відомостями, до його смерті була причетна Лівія, дружина Августа.

Марцелла було поховано у мавзолеї Августа, а на його честь Октавія побудувала й присвятила бібліотеку, а Август — театр Марцелла.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Юлія Старша.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к л м Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. а б в Марцелл // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVIIIа. — С. 705.
  3. а б Любкер Ф. Octavii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 940–941.
  4. а б в г Любкер Ф. Marcelli // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 822–823.
  5. Julia the Elder // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1904. — Т. XLI. — С. 370.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Vell. II 93
  • Plin. NH IX 73; NH XIX, 6
  • Tac. Ann. II 41; I 3;
  • Suet. Aug. 63; Tib. 6;
  • Plut. Marc. 30; Ant. 87;
  • App. BC V 73;
  • Dio XLVIII 38; LI 21; LIII 26—28; 30—33; LIV 26