Матео Фальконе (оповідання)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Матео Фальконе
Назва фр. Mateo Falcone
Підзаголовок Mœurs de la Corse
Видання або переклади Матео Фальконеd
Автор Проспер Меріме
Мова твору або назви французька
Дата публікації 1829
Статус авторських прав 🅮 і 🅮
Введено в Revue de Parisd
Обкладинка видання 1926 року мовою есперанто

«Матео Фальконе» — оповідання Проспера Меріме 1829 року. Вперше опубліковане в травневому номері газети «Revue de Paris». Його чітко сфокусований наратив був добре сприйнятий, а сам твір назвали «справжнім французьким оповіданням»[1][2].

Сюжет

[ред. | ред. код]

Матео Фальконе — шанований господар і стрілець, який живе в гористій частині Корсики, де часто бувають втікачі. Одного разу він йде перевіряти отару овець, залишаючи свого 10-річного сина Фортунато наглядати за будинком. За його відсутності до будинку заходить розшукуваний злочинець, на ім'я Джанетто і, знаючи репутацію Матео, просить його сховатися в будинку. Фортунато вагається, але погоджується після того, як Джанетто пропонує йому срібну монету.

Невдовзі прибуває група солдатів на чолі з далеким двоюрідним братом Фортунато Тіодоро. Тіодоро розпитує його про Джанетто і, незадоволений відповідями, наказує обшукати будинок. Не знайшовши нікого, він пропонує свій срібний годинник в обмін на Джанетто. Не втримавшись, Фортунато видає схованку злочинця.

Матео та його дружина повертаються, поки солдати зайняті арештом Джанетто. У той час як Тіодоро з ентузіазмом розповідає Матео, як чоловіка схопили, Джанетто засуджує його будинок як зрадницький. Розлючений Матео чекає, поки солдати підуть, а потім наказує Фортунато йти за ним у сусідній яр. Там він просить Фортунато помолитися, а потім застрелює його. Повернувшись до будинку, Матео каже дружині, що справедливість відбулася і він прийме їхнього зятя.

Адаптації

[ред. | ред. код]

За мотивами оповідання в 1960 році було знято однойменний радянський короткометражний фільм.

Кацухіро Отомо адаптував оповідання у своїй дебютній манзі 1973 року «Звіт про зброю»[3].

У 2009 році оповідання було адаптовано до 65-хвилинного однойменного фільму режисера Еріка В'юйяра[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Sachs, Murray (1975) «The Emergence of a Poetics»
  2. The Short-story: Specimens Illustrating Its Development Brander Matthews — 1907 — Page 137 "He had abundant invention, with a leaning toward tragedy, seized in its intensest aspects. These qualities are visible in " Mateo Falcone, " published in 1829, as well as in the longer « Carmen.» MATEO FALCONE1 Coming out of Porto- Vecchio …
  3. Brooks, Brad; Tim Pilcher (2005). The Essential Guide to World Comics. London: Collins & Brown. с. 103. ISBN 1-84340-300-5.
  4. Frodon, Jean-Michel (26 листопада 2014). «Mateo Falcone», ou comment un des meilleurs romanciers de l'année en a aussi signé un des plus beaux films. Slate.fr (fr-FR) . Процитовано 21 травня 2021.

Див. також

[ред. | ред. код]