Металургійний комбінат в Пйомбіно
42°56′17.5″ пн. ш. 10°32′56.5″ сх. д. / 42.938194° пн. ш. 10.549028° сх. д.
 | |
| Тип | бізнес |
|---|---|
| Галузь | чорна металургія, |
| Штаб-квартира | Пйомбіно,  Італія |
| Попередні назви | Lucchini Piombino (Лукіні Пйомбіно), Severstal Lucchini Piombino (Северсталь Лукіні Пйомбіно) |
| Ключові особи | родина Лукіні, Олексій Мордашов (з 2005 по 2007 роки) |
| Продукція | чавун, сталь, металопрокат |
| Власник(и) | Gruppo Lucchini |
| Співробітники | 3000 осіб (2012 рік) [1] |
 | |
 Металургійний комбінат в Пйомбіно у Вікісховищі | |
Металургійний комбінат в Пйомбіно — металургійний комбінат в Італії, у місті Пйомбіно. Друге в Італії підприємство чорної металургії за потужностями (після металургійного комбінату в Таранто).[2] Розташований на березі затоки Фоллоніка Тірренського моря. Комбінат здатний виробляти 2,5 млн т сталі на рік.[1]
1979 року продуктивність заводу становила 1,4 млн т сталі.[3] Довгий час комбінат був власністю родини Лукіні. 2005 року 60% активів компанії було придбано компанією «Северсталь» (РФ). 2007 року він знову перейшов у власність родини Лукіні. 2012 року підприємство було оголошене неплатежездатним і перейшло під управління менеджерів, призначених державою. 2014 року комбінат хотіла придбати індійська компанія «JSW Steel».
До складу комбінату входить коксохімічний завод з коксовою батареєю, що складається з 45 коксових печей, 1 доменна піч корисним об'ємом 2556 м³, [джерело?] сталеливарний цех з 3 конвертерами, 4 піч-ковшами та 2 вакуум-дегазаторами, 4 установками безперервного розливання сталі, одна з яких призначена для виготовлення слябів. Продуктивність комбінату 2,5 млн т сталі на рік.
Комбінат працює на довізній сировині, яка надходить на комбінат через порт.
- ↑ а б Italy's Lucchini to halt steel furnace temporarily. Сайт Рейтер http://uk.reuters.com. 23 листопада 2012. Архів оригіналу за 21 листопада 2015. Процитовано 21 листопада 2015. (англ.)
- ↑ M. Angel (10 січня 2014). World's biggest steel trader eyes assets of troubled Lucchini. Сайт Рейтер http://uk.reuters.com. Архів оригіналу за 21 листопада 2015. Процитовано 21 листопада 2015. (англ.)
- ↑ Russell King. The Industrial Geography of Italy. — 2015. ISBN 978-1138854406 ISBN 1138854409 (англ.)
|
Це незавершена стаття про підприємство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |