Метеорит Мораско (заповідник)
52°29′24.000000100007″ пн. ш. 16°53′47.000000100399″ сх. д. / 52.49000° пн. ш. 16.89639° сх. д. | |
Країна | Республіка Польща |
---|---|
Площа | 54,28 га |
Засновано | 1976 |
Метеорит Мораско у Вікісховищі |
Метеорит Мораско — ландшафтний і лісовий[1][2] природний заповідник, заснований 24 травня 1976 року, розташований у північній частині Познані, в районі Мораско, безпосередньо межує з Сухи-Лясом. На його території знаходяться кратери, які, на думку більшості дослідників, утворилися в результаті падіння метеорита Мораско близько 5000 років тому. Заповідник знаходиться під наглядом Лопухувської лісничої інспекції.
Заповідник займає площу 54,28 га[1][2] (в акті заснування зазначено 53,79 га). Навколо заказника створено буферну зону площею 101,66 га[1].
На території заповідника знаходиться найвищий пагорб Познані - Гора Мораска та невелике льодовикове озеро площею 0,2 км² - Зимна Вода.
Через заповідник пішохідна стежка до Метеорного заповідника.
У дубово-грабових лісах, що панують на території заповідника, росте багато рідкісних видів рослин[3]:
Є й рідкісні птахи:
Озера, розташовані в кратерах, заросли пагонами кушира підводного. По їхніх берегах зустрічаються рогіз і осока. Влітку водойми вкриваються щільним шаром ряски, і нестача кисню унеможливлює проживання в них риб. У кратерах та їх околицях також зустрічаються кумка червоночерева, часничниця звичайна, жаба ставкова, жаба їстівна та жаба гостроморда[4].
У зоні в'язово-ясеневого байрачного лісу (вологі ліси з родючим ґрунтом) зустрічаються вивільга та дятел. У підліску ростуть черемха і ліщина, а в підліску, серед іншого, петрів хрест, анемона жовтецева, пшінка весняна[5].
На території заповідника прокладена навчальна стежка. Через весь заповідник проходить туристична стежка. Цікаві місця описані інформаційними щитами. Польське товариство охорони природи «Salamandra» з 1994 року сприяє освітньому розвитку цього місця.
У заповіднику є шість кратерів, найбільший з яких має діаметр близько 90 метрів і глибину 11,5 метрів[3]. Вважається, що вони були створені метеоритом, який впав приблизно 5000 років тому.
Перший метеорит у Мораско знайшов у 1914 році німецький військовий під час будівництва військових укріплень. З того часу було знайдено багато уламків.
Шість кратерів позначені буквами A–F.
- A. діаметр - 90 м, площа - 4657 м², глибина - 11,5 м, органічних відкладень до 4 м, в субстраті неогеновий мул, вода до 2,5 м,
- B. діаметр - 50 м, площа – 1195 м², глибина - 9 м, органічних відкладень до 3,5 м, в субстраті пісок на глині, вода до 1,5 м,
- C. діаметр - 30 м, площа - 661 м², глибина - 4,3 м, органічних відкладень до 2 м, глина на мулі в субстраті, вода до 0,9 м, періодично без води,
- D. діаметр - 20-35 м, площа - 616 м², глибина - 2,1 м, органічних відкладень до 0,3 м, морена глина в субстраті, безводність, сезонно до 0,3 метрів води,
- E. діаметр - 25 м, площа - 415 м², глибина - 2,2 м, органічних відкладень до 0,2 м, морена глина в субстраті, безводність, сезонно до 0,3 метрів води,
- F. діаметр - 20 м, площа - 284 м², глибина - 3 м, піски та супіски в субстраті, сухий[6].
Зараз більшість вчених схиляються до теорії метеоритного походження кратерів. Це підтверджується тим фактом, що поблизу них були знайдені уламки метеоритної матерії, а також наявністю поблизу них пилу, ймовірно, космічного походження.
Меншість вчених висуває теорію льодовикового походження кратерів[7][8], обґругтовуючи її невідповідністю місць знаходження метеоритів і кратерів, незвичайними формами кратерів та їх взаємним розташуванням. Різні варіанти цієї теорії включають, наприклад, падіння метеорита на льодовик і його транспортування до місця його нинішнього залягання з наступним висіченням льодовиком западин[9].
- ↑ а б в г Zarządzenie Nr 5/09 Regionalnego Dyrektora Ochrony Środowiska w Poznaniu z dnia 17 lipca 2009 r. w sprawie rezerwatu przyrody „Meteoryt Morasko” (PDF). Dz. Urz. Województwa Wielkopolskiego Nr 150, poz. 2514. 11 серпня 2009. Процитовано 23 січня 2019.
- ↑ а б в Rejestr rezerwatów przyrody. Regionalna Dyrekcja Ochrony Środowiska w Poznaniu. Процитовано 23 січня 2019.
- ↑ а б в Rezerwat "Meteoryt Morasko". poznan.pl. Процитовано 4 червня 2013.
- ↑ Oczka wodne w kraterach pometeorytowych, tablica informacyjna in situ
- ↑ Łęg wiązowo-jesionowy, tablica informacyjna in situ
- ↑ [1], Wojciech Stankowski, "Meteoryt Morasko"
- ↑ а б Andrzej S. Pilski. Gdzie i kiedy spadł meteoryt Morasko?. „Meteoryt”.
- ↑ а б Krzysztof Socha. Pożegnanie kraterów Morasko. „Acta Societatis Metheoriticae Polonorum”. 2, 2011. Polskie Towarzystwo Meteorytowe [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога).
- ↑ а б Krzysztof Socha. Morasko – inne spojrzenie, oraz komentarz redakcyjny Andrzeja S. Pilskiego do tego artykułu. „Meteoryt”.
- ↑ Vagn F. Buchwald: Handbook of Iron Meteorites. University of California, 1975.
- ↑ Jacek Łuczak. Wielki kawał żelaza z Moraska. „Gazeta Wyborcza, poznański dodatek lokalny”, s. 3, 2006-11-30.
- ↑ Kosmos! Największy w Polsce meteoryt odkryty na Morasku. „Gazeta Wyborcza”, 2012-10-24.
- ↑ Jacek Łuczak. Sylwetka tygodnia – Andrzej Muszyński. „Gazeta Wyborcza, poznański dodatek lokalny”, s. 20, 2006-12-02.
- ↑ Jacek Łuczak, Łukasz Cynalewski. Największy meteoryt w Polsce. „Gazeta Wyborcza”, s. 16, 2006-12-01.
- ↑ Znaleziono największy w Polsce meteoryt. Waży 261 kg!. Newsweek.pl. 16 листопада 2012. Архів оригіналу за 3 травня 2013.
- H. Hurnik (1986). Kratery Morasko. Problemy. 122.
- Tajemnice Kamieni z Nieba. Warszawa: Instytut Wydawniczy Nasza Księgarnia. 1987.
- Zagadka meteorytu Morasko. Poznań: KAW. 1979.
- Spadające gwiazdy, czyli rzecz o meteorach i meteorytach. Poznań: KAW. 1988.
- Z. Pniewski (1971). Projekt rezerwatu geologiczno-florystycznego na Górze Moraskiej pod Poznaniem. Przyroda polski zachodniej. Poznań. 9: 32—47.
- S. Janyszek, A. Pawłowski i inni Rezerwat meteoryt Morasko – przyrodnicza perła Poznania, Polskie Towarzystwo Ochrony Przyrody „Salamandra”, Poznań 2000
- Morasko. Earth Impact Database (англ.).
- PKiM Pracownia Komet i Meteorów – стаття про знайдені метеорити
- Nowe oblicze rezerwatu "Meteoryt Morasko" – artykuł w „Salamandrze”
- Wiki Meteoritica