Кушир підводний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кушир підводний
CeratophyllumSubmersum.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Порядок: Кушироцвіті (Ceratophyllales)
Родина: Куширові (Ceratophyllaceae)
Рід: Кушир (Ceratophyllum)
Вид: Кушир підводний
Біноміальна назва
Ceratophyllum submersum
L., 1763
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Ceratophyllum submersum
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Ceratophyllum submersum
EOL logo.svg EOL: 596308
IPNI: 163088-1
ITIS logo.svg ITIS: 18405
IUCN logo.svg МСОП: 167833
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 108412
MB: 454242
IF: 454242

Кушир підводний[1][2] (Ceratophyllum submersum) — вид рослин з родини куширових (Ceratophyllaceae), поширений у Європі, Африці, Азії.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна трав'яниста рослина 20–30 см заввишки. Стебло гладке. Листки по 4–8 у кільці, вильчато-3–4-розділені на ниткоподібні, віддалено шипуваті-зубчасті часточки. Плід на краю не крилатий, подовжено-овальний, з 1 тільки верхівковою колючкою[2]. Листки зазвичай світліше зелені, довжиною 2–4 см. Чоловічі квітки діаметром до 2 мм; зрілі пиляки 0.6–0.8 × 0.4–0.7 мм (довжина в 1–1.5 рази більша від ширини). Жіночі сегменти оцвітини зазвичай довші, (1.5)1.8–2 × 0.1–0.3 мм (відносно вузькі, довжина в (5)7–10 більша). Зрілі плоди з верхівковим шипом від менше 1 до 9 мм; поверхня іноді з декількома великими бородавками або шипами[3].

Поширення[ред. | ред. код]

Природний ареал виду — від Європи до тропічної Африки, Середньої Азії й Аравійського півострова[3][4][5].

В Україні вид зростає в стоячих і повільних водах — майже на всій території, зрідка; у Криму тільки в горах, у заповідно-мисливському господарстві[2].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Ceratophyllum submersum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 45. (рос.)(укр.)
  3. а б Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 19.06.2019.  (англ.)
  4. Euro+Med Plantbase. Процитовано 19.06.2019.  (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 19.06.2019.  (англ.)