Методика Войти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Методика Войта)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Методика Войти, або Войтатерапія (рефлексна локомоція) — методика фізичної реабілітації пацієнтів з органічними ураженнями мозку (дитячим церебральним паралічем).

Історія

[ред. | ред. код]

У 1954 році чеський лікар Вацлав Войта, який багато років пропрацював в Мюнхенському центрі ДЦП, запропонував основні моделі рефлекторного руху, які пізніше були класифіковані та запропоновано як метод терапії — рефлексна локомоція або, за прізвищем автора, Войтатерапія.

Принцип

[ред. | ред. код]

Принципом Войтатерапії є вплив не тільки на рухову сферу, а й на все тіло — на сенсорну, вегетативну і психічну системи. При проведенні терапії спостерігаються зміни частоти пульсу, дихання і кров'яного тиску. Основне завдання методики — стимулювати формування рухових навичок, які відповідно до віку дитини мали б виникнути самостійно, але через ДЦП не виникають. Стимулюючи ключові точки тіла натисканням, терапевт намагається викликати рефлекси повзання, повертання, утримування голови та інші. Їх основні феномени впливають на управління тілом в цілому, його вертикалізацію і можливість рухового розвитку немовлят. Практичним результатом Войтатерапії є формування правильних рухових навичок. Ефективність терапії визначається за допомогою Войта-діагностики та клінічних даних.

Методика

[ред. | ред. код]

Войтатерапія як метод реабілітації дітей з руховими порушеннями може бути реалізований при частому повторенні вправ протягом тривалого часу (3-4 рази на день за 20-30 хвилин протягом не менше одного року), і тому розрахований на інтеграцію батьків у процес реабілітації. Батьки проходять період навчання в Центрі реабілітації під керівництвом фахівця-Войтатерапевта з подальшим проведенням вправ вдома. Войтатерапевт періодично проводить корекцію комплексу вправ під час консультацій або повторних курсів реабілітації в Центрі.

Виконання вправи полягає у фіксації дитини у вихідній позі рефлексу і ручному впливі на ключові зони. Вибір таких зон проводиться індивідуально і залежить від виду рухових порушень і реакцій-відгуків. Вплив на зони стимуляції не повинен викликати надмірного болю. Негативна реакція дитини на вимушене положення, під час проведення терапії, може бути проявом страху або природного протесту, особливо у наймолодших дітей. Негативна реакція дитини не повинна переходити в агресію чи істерику і має бути пересилена методами психологічної корекції — інтенсивним схваленням бажаного руху, відволіканням тощо. Крім того, необхідна попередня психологічна підготовка батьків до проведення терапії та очікуваних результатів.

Перед початком проведення Войтатерапії наймолодшим дітям проводиться Войта-діагностика, їх оглядають невролог і педіатр, а крім того, застосовуються додаткові обстеження за показаннями.

При введенні Войтатерапії як реабілітаційної методики доцільно використовувати її самостійно. Перш за все, це пов'язано з розрахунком адекватної навантаження. Войтатерапія несумісна з електропроцедурами і електростимуляцією м'язів.

Ефективність

[ред. | ред. код]

Ефективність Войтатерапії залежить від терміну розпочатого лікування, «зрілості» функціональних систем нервової системи і ступеня та стадії розладів рухової сфери. Лікування за методом Войти дає можливість почати лікування рухових порушень з періоду новонародженості. Найбільша ефективність лікування досягається після попереднього ознайомлення батьків з методикою та їх достатньої психологічної підготовкою при власноручному тривалому безперервному виконанні методики лікування.

Критика

[ред. | ред. код]

Метод Войти відносять до альтернативної медицини[1]. Станом на 1981—1986 роки клінічні випробування не змогли продемонструвати клінічний ефект Войтатерапії[2][3].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Operational Definition of CAM. Cochrane CAM Field. University of Maryland School of Medicine. Архів оригіналу за 16 червня 2011.
  2. Piper, M. C.; Kunos, V. I.; Willis, D. M.; Mazer B. L., Ramsay M., Silver K. M. (1986). Early Physical Therapy Effects on the High-Risk Infant. A Randomized Controlled Trial. Pediatrics. 78 (2): 216—224. doi:10.1542/peds.78.2.216. PMID 3526267. S2CID 19108215.
  3. d’Avignon, M.; Norén, L.; Arman, T. (1981). Early physiotherapy ad modum Vojta or Bobath in infants with suspected neuromotor disturbance. Neuropediatrics. 12 (3): 232—241. doi:10.1055/s-2008-1059654. PMID 7027073.

Посилання

[ред. | ред. код]