Методика Войта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Методика Войта, або Терапія Войта (рефлексна локомоція) — методика фізичної реабілітації пацієнтів з органічними ураженнями мозку (дитячим церебральним паралічем).

Історія[ред. | ред. код]

У 1954 році чеський лікар Вацлав Войта, який багато років пропрацював в Мюнхенському центрі ДЦП, запропонував основні моделі рефлекторного руху вперед, які пізніше були класифіковані та запропоновано як метод терапії — рефлексна Локомоція або, за прізвищем автора, Войта-терапія.

Принцип[ред. | ред. код]

Принципом Войта-терапії є вплив не тільки на рухову сферу, а й на все тіло — на сенсорну, вегетативну і психічну системи. При проведенні терапії спостерігаються зміни частоти пульсу, дихання і кров'яного тиску. Основне завдання методики — формування рухових навичок, що відповідають віку дитини. Для вирішення цього завдання використовують рефлекси повзання і повороту. Їх основні феномени впливають на управління тілом в цілому, його вертикалізація і можливість руху вперед. Практичним результатом Войта-терапії є формування правильних рухових навичок. Ефективність терапії визначається за допомогою Войта-діагностики та клінічних даних.

Методика[ред. | ред. код]

Войта-терапія як метод реабілітації дітей з руховими порушеннями може бути реалізований при частому повторенні вправ протягом тривалого часу (3-4 рази на день за 20-30 хвилин протягом не менше одного року), і тому розрахований на інтеграцію батьків у процес реабілітації. Батьки проходять період навчання в Центрі реабілітації під керівництвом фахівця Войта-терапевта з подальшим проведенням вправ дому. Войта-терапевт періодично проводить корекцію комплексу вправ під час консультацій або повторних курсів реабілітації в Центрі. Виконання вправи полягає у фіксації дитини в позі рефлексу і ручному впливі на зони ураження. Вибір такої зони проводиться індивідуально і залежить від виду рухових порушень і реакцій-відгуків. Вплив на зони стимуляції не викликає болю. Негативна поведінка дитини на вимушене положення, під час проведення терапії, може бути проявом страху або природного протесту, особливо у най молодших дітей. Негативна поведінка дитини не повинна бути проявом агресії і має бути усунена методами психологічної корекції. Крім того, необхідна попередня психологічна підготовка батьків до проведення терапії та очікуваних результатів. Перед початком проведення Войта-терапії най молодшим дітям проводиться Войта-діагностика, їх оглядають невролог і педіатр, а крім того, застосовуються додаткові обстеження за показаннями. При введенні Войта-терапії як реабілітаційної методики доцільно використовувати її самостійно. Перш за все, це пов'язано з розрахунком адекватної навантаження. Войта-терапія несумісна з електропроцедури і електростимуляція м'язів.

Ефективність[ред. | ред. код]

Ефективність Войта-терапії залежить від терміну розпочатого лікування, «зрілості» функціональних систем нервової системи і ступеня та стадії розладів рухової сфери. Лікування за методом Войта дає можливість почати лікування рухових порушень з періоду новонародженості. Найбільша ефективність лікування досягається після попереднього ознайомлення батьків з методикою та їх достатньої психологічної підготовкою при власноручному тривалому безперервному виконанні методики лікування.

Критика[ред. | ред. код]

Метод Войта відносять до альтернативної медицини.[1] Станом на 1981-1986 роки клінічні випробування не змогли продемонструвати клінічний ефект лікування Войта.[2][3]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Operational Definition of CAM. Cochrane CAM Field. University of Maryland School of Medicine. Архів оригіналу за 16 червня 2011.
  2. Piper, M. C.; Kunos, V. I.; Willis, D. M.; Mazer B. L., Ramsay M., Silver K. M. (1986). Early Physical Therapy Effects on the High-Risk Infant. A Randomized Controlled Trial. Pediatrics. 78 (2): 216—224. doi:10.1542/peds.78.2.216. PMID 3526267. S2CID 19108215.
  3. d’Avignon, M.; Norén, L.; Arman, T. (1981). Early physiotherapy ad modum Vojta or Bobath in infants with suspected neuromotor disturbance. Neuropediatrics. 12 (3): 232—241. doi:10.1055/s-2008-1059654. PMID 7027073.

Посилання[ред. | ред. код]