Миза Алатсківі
| Миза Алатсківі | |
|---|---|
| |
| 58°36′14″ пн. ш. 27°07′47″ сх. д. / 58.603866° пн. ш. 27.129707° сх. д. | |
| Країна |  Естонія |
| Розташування | Пейпсіяере (волость) |
| Тип | маєток |
| Стиль | неоготика і Scottish baronial architectured |
| Дата заснування | 1880-ті[1] |
  Миза Алатсківі Миза Алатсківі (Естонія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Миза (замок) Алатсківі (ест. Alatskivi loss, нім. Allatzkiwwi) — архітектурна пам’ятка в Естонії в неоготичному стилі.
Вперше згадана 1601.
1628 подарована шведським королем Густафом ІІ Адольфом його секретарю Йогану Аллеру Сальвіусу, з рук якого миза 1642 перейшла у володіння Ганса Детерманна Кронманна.
1753 р. мизу було придбано Отто Гейнрихом Штакельбергом, а в 1870 вона перейшла як посаг дворянського роду фон Нолькенів. Вони й збудували замок (1880–1885), який зберігся по нині. Замок, збудований в Алатсківі, в основних елементах копіює замок Балморал, а проект його було створено самим Арведом фон Нолькеном.
Представницький шляхетський будинок — великий розчленований замок в шотландському неоготичному стилі. Арведом фон Нолькеном повернувся з мандрівки Шотландією, натхнений її архітектурою, особливо королівським замком Балморал.
Права частина будинку двоповерхова, а ліва — одноповерхова. Перед головним входом розташований балкон з колонами та зубчастими башточками, а в правому кутку — восьмикутна башта. У лівому кутку фасаду та правому задньому кутках знаходяться округлі башти з гостроверхим дахом. У вестибюлі, що на англійський манір, проходить через два поверхи, є каміни та балкон в англійському стилі.
Замок оточує чудовий парк, який терасами сходить донизу позад будинку. Збереглися також химерна надбрамна вежа з червоної цегли.
Будинок мизи, експропрійований 1919, використовувався як школа, прикордонна застава. У часи радянської окупації — радгоспний центр.
Зараз замок належить громаді повіту, його планується відреставрувати і створити музей естонського поета Югана Лійва.
- ↑ Національний реєстр пам'яток культури Естонії — 1994.
- Прауст Вальдо. Эстония. Красивейшие мызы, замки и крепости. — 2006. — 64 с.
- https://web.archive.org/web/20180222053218/http://www.alatskivi.ee/
- http://www.mois.ee/tartu/alatskivi.shtml [Архівовано 7 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- http://www.muusa.ee/ [Архівовано 3 липня 2011 у Wayback Machine.]
- http://www.estlandia.de/tourismus/wandern/peipus-see/alatskivi.html [Архівовано 23 вересня 2011 у Wayback Machine.]