Миколай Бабинський
Микола́й Ількович Ба́бинський (? — до 13 березня 1673) — руський шляхтич з роду Бабинських. Зем'янин у Луцькому повіті Волинського воєводства та Овруцькому старостві Київського воєводства Речі Посполитої. Військовий діяч.
| Миколай Бабинський | |
| Попередник: | Ілля Бабинський |
|---|---|
| Наступник: | Петро Миколайович Бабинський |
| Смерть: |
1673 Польсько-турецька війна (1672-1676 |
| Підданство: | Корона Польська |
| Країна: | Річ Посполита |
| Релігія: | аріанство, католицизм |
| Рід: | Бабинські |
| Батько: | Ілля Бабинський |
| Шлюб: |
Ганна Єловицька, Ганна Красносельська |
| Діти: | Ілля, Петро, Олександр, Олена, Маріанна |
| Військова служба | |
| Роки служби: | серпень 1672 — березень 1673 |
| Звання: | ротмістр |
Миколай Бабинський, один з менших синів Іллі Бабинського. Відомо, що збудував у Бабині та Лінчині нові двори, після того як ці села зазнали спустошень під час Хмельниччини. У Селищі та Кам'яному мав у користуванні рудні. Перейшов з аріанства в католицтво, за це на нього розгнівалися батько та старший брат Іван.[1] Відомо також, що брав участь у польсько-турецькій війні 1672—1676 років. Перед походом написав тестамент, де подбав про дружину, дітей та їх освіту і майбутнє. У разі загибелі просив поховати його в Дорогобузькому монастирі або іншому костелі. Його тестамент було зачитано в Луцьку 13 березня 1673 року.[2]
- Перший шлюб — Ганна Єловицька (вона першим шлюбом за Гієронімом-Литавором Хребтовичем-Богуринським), син — Ілля Бабинський. Після смерті батька отримав найбільший спадок.[3]
- Другий шлюб — Ганна Красносельська, сини — Петро та Олександр, дочки — Олена та Маріанна. Син Петро Миколайович Бабинський у шлюбі з Терезою Пулаською.
- Ворончук І.О. «Населення Волині в XVI – п., пол., XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники.» К.: 2012. – 712 с. Ст. 465.
- ЛНБ ім. В.Стефаника. «Archiwum lipowieckie Junosza-Rościszewskich. Wypisy z aktów grodzkich łuckich 1662—1682» sygn.: 4098/III. Ст.123-126.
- Stecki T.J. «Z boru i stepu. Obrazy i pamiątki». — Kraków, 1888. — S. 121.
- ↑ Stecki T.J. «Z boru i stepu. Obrazy i pamiątki». – Kraków, 1888. с. 121.
- ↑ Львівська Наукова Бібліотека ім. В.Стефаника. Ф. 5 оп. 1. «Archiwum lipowieckie Junosza-Rościszewskich. Wypisy z aktów grodzkich łuckich 1662-1682» sygnatura oryginału: 4098/III. с. 123-126.
- ↑ Ворончук І.О. «Населення Волині в XVI – п., пол., XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники.» К.: 2012. – 712 с. Ст. 465 (українська) .