Миколаївський будівельний коледж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Миколаївський будівельний
фаховий коледж
МБФК
Головний корпус Миколаївського будівельного фахового коледжу, на передньому плані — пам'ятник Гнату Шевченку
46°58′17″ пн. ш. 32°00′21″ сх. д. / 46.97139° пн. ш. 32.00583° сх. д. / 46.97139; 32.00583
Типколедж
КраїнаУкраїна Україна
РозташуванняМиколаїв
Засновано1944
ДиректорБондаренко Георгій Григорович
Адресавулиця 1-а Слобідська, 2, Миколаїв, Миколаївська область, 54000
Сайтmbk.mk.ua
CMNS: Mykolaiv Building college у Вікісховищі

Миколаївський будівельний фаховий коледж Київського національного університету будівництва і архітектури (до 1990 року — Миколаївський будівельний технікум) — навчальний заклад II рівня акредитації.

Історія

[ред. | ред. код]

30 травня 1944 року Народний комісаріат будівництва, на основі розпорядження Ради Народних Комісарів СРСР № 11506-р від 27 травня 1944 року, видав наказ № 299, яким наказав відкрити у місті Миколаїв будівельний технікум і встановити склад приймання учнів на перший курс у розмірі 250 осіб. Технікум був підпорядкований Головному управлінню навчальних закладів Народного комісаріату будівництва СРСР.

Навесні 1944 року у час його створення, технікум був розташований на вулиці Рози Люксембург (нині — вулиця Нікольська), 58, у невеличкому двоповерховому будинку. Набір абітурієнтів був здійснений у три навчальні групи студентів на підготовчі курси. В першій половині дня учні навчалися, в другій — працювали: ремонтували приміщення технікуму. Навчальний рік почали з жовтня 1944 року у складі семи груп на базі 7—8 класів, двох груп на базі 9 класів і однієї на базі середньої освіти.

Навесні 1947 року технікум переселився у відбудований військовополоненими навчальний корпус за адресою вулиця 1-а Слобідська, 2, в якому знаходиться і сьогодні. Активну участь у відбудовчих роботах брали викладачі та студенти, що проходили тут виробничу практику. На першому та другому поверхах були обладнані навчальні кабінети, лабораторії, а на третьому — гуртожиток для учнів.

В подальші десятиліття технікум активно розвивався, розширюючи перелік дисциплін, що викладалися студентам, та удосконалюючи матеріально-технічну базу.

Миколаївський будівельний технікум реорганізовано в коледж на підставі спільного наказу Міністерства вищої освіти та Міністерства будівництва УРСР № 247/324 від 27 грудня 1990 року «Про перетворення Миколаївського будівельного технікуму в Миколаївський будівельний коледж».

Реорганізації технікуму в коледж передувала спільна робота з Одеським та Дніпропетровським інженерно-будівельними інститутами (на цей час Одеська та Придніпровська державні академії будівництва та архітектури) на виконання наказу Державного комітету СРСР з народної освіти № 879.

З травня 2006 року коледж став структурним підрозділом Київського національного університету будівництва й архітектури.

На сьогодні Миколаївський будівельний коледж Київського національного університету будівництва й архітектури — добре знаний навчальний заклад як в Україні, так і далеко за її межами. Для забезпечення студентів з інших міст житлом на період їхнього навчання, коледж має гуртожиток. У коледжі є спортивні зали, спортивні майданчики, буфети, їдальня, медпункт, актова зала та спеціалізована бібліотека з читальною залою та книгосховищем.

Навчальна практика проводиться в майстернях під керівництвом майстрів виробничого навчання. Усі студенти мають окремі робочі місця, забезпечені справним робочим обладнанням та інструментом, а також контрольно-вимірювальними інструментами, приладами та пристосуваннями.

Будівля коледжу

[ред. | ред. код]

Будівля, зведена для проживання матросів флоту Російської імперії в 1832—1838 роках за проєктом англійського архітектора Чарльза Акройда, 1862 року була передана Олександрівській чоловічій гімназії, що проіснувала з 1862 по1920 роки, та своєю чергою була реорганізована в народний університет, потім інститут, який проіснував до початку Другої світової війни.

Пам'ятка архітектури національного значення (охоронний № 534/2) та пам'ятка історії місцевого значення.

Споруда П-подібна в плані, триповерхова, складена з каменю черепашнику, не тинькована. Поле стін тамбуру оброблено рустом. Фасад фланковано ризалітами. У дорадянські часи при гімназії була облаштована домова церква, в якій на початку XX сторіччя сталася пожежа. У часи Другої світової війни, будівля згоріла. Під час відновлення в 1946 року по осі головного фасаду на постаменті встановлено шестиколонний портик доричного ордера, увінчаний трикутним фронтоном.

У 1994 році за ініціативи колективу технікуму, біля входу встановлено пам'ятник Гнату Шевченку, який із 1850 року служив тут матросом у 37-му флотському екіпажі. Погруддя є копією першого в Російській імперії пам'ятника нижньому чину, що встановили в серпні 1874 року біля головних воріт флотських казарм.

Керівники

[ред. | ред. код]
  • Шубін Петро Іванович (1 червня 1944 — 22 лютого 1955);
  • Мішутін Володимир Андрійович (22 лютого 1955 — 17 квітня 1956);
  • Вареник Іван Георгійович (17 квітня 1956 — 1 вересня 1984);
  • Нестерчук Валерій Андрійович (1 вересня 1984 — 14 березня 2013);
  • Бондаренко Георгій Григорович (з 30 вересня 2013).

Перелік спеціальностей

[ред. | ред. код]
  • 192 Будівництво та цивільна інженерія
  • 191 Архітектура та містобудування
  • 133 Галузеве машинобудування
  • 121 Інженерія програмного забезпечення

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Пам'ятник Гнату Шевченку є копією першого в Російській Імперії пам'ятника нижньому чину в армії.

За роки свого існування навчальний заклад надав путівку у життя більше ніж 40000 випускникам, програмістам, будівельникам, механікам, електромеханікам, геодезистам, архітекторам, як молодшим спеціалістам, так і бакалаврам.

У 1970-х — 1990-х рр. серед студентів було підготовлено 26 майстрів спорту, 42 кандидати в майстри спорту, 148 спортсменів першого розряду.

Випускники

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Крючков, Ю. С. Архитектура старого Николаева / Ю. С. Крючков. — Николаев: Возможности Киммерии, 2008. — С. 179—183.
  • Кухар-Онышко, Н. А. Архитектура Николаева (конец XVIII– начало ХХ веков) / Н. А. Кухар-Онышко. — Николаев: Возможности Киммерии, 2001. — С. 48–50.
  • Будівельний коледж // Освіта на Миколаївщині у XIX—XX століттях: (істор. нариси) / Миколаїв. держ. пед. ін-т. — Миколаїв: УДМТУ. — 1997. — С. 101—104.