Придніпровська державна академія будівництва та архітектури

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
університет
Придніпровська державна академія будівництва та архітектури
ПДАБА
Prydniprovska State Academy of Civil Engineering and Architecture.png
48°27′11″ пн. ш. 35°03′13″ сх. д. / 48.45316111000000348° пн. ш. 35.05388056000000319° сх. д. / 48.45316111000000348; 35.05388056000000319Координати: 48°27′11″ пн. ш. 35°03′13″ сх. д. / 48.45316111000000348° пн. ш. 35.05388056000000319° сх. д. / 48.45316111000000348; 35.05388056000000319
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Місто Дніпро
Засновано 1930
Акредитація: IV рівня
Ректор Володимир Іванович Большаков
Студентів: 10 000
Докторів наук: 83
Веб-сайт: www.pgasa.dp.ua
Адреса: м. Дніпро, вул. Чернишевського, 24а, 49600

Придніпровська державна академія будівництва та архітектури — вищий навчальний заклад у м. Дніпрі.

Історія[ред.ред. код]

Катеринославські технічні курси (Технікум), 1910—1918[ред.ред. код]

Історія будівельної і архітектурної освіти у м. Дніпро ведеться з «Катеринославських технічних курсів (Технікум) В. Х. Коробочкіна», що були засновані 1910 року і розширилися 1912 року електромеханічним і будівельним відділенням. Знаходилися курси на розі Гімнастичної і Романовської (Скакової) вулиць. Ті, хто закінчував будівельне відділення, могли скласти «Урядовий іспит для одержання звання і прав Техніка Будівельника по визначенню Комісії, при Інституті цивільних інженерів у Петрограді». До 1915 року там вчилося 250 студентів з терміном навчання 3,5 років (7 семестрів). На будівельному відділенні викладалися: арифметика, алгебра, геометрія, аналітична геометрія, вища математика, нарисна геометрія, малювання і креслення, фізика, хімія, прикладна і теоретична механіка, опір матеріалів, графостатика, технологія будівельних матеріалів, будівельне мистецтво, цивільна архітектура, архітектурні форми, ордери, геодезія, опалення і вентиляція, складання проектів по архітектурі, складання кошторисів і звітів, а також спеціальне законознавство; на електромеханічному відділенні — також вчення про машини, розрахунок і конструювання деталей машин, вантажопідйомні машини, парові котли, парові машини і теплові двигуни.

У 1917 році Тимчасового уряду Росії курси перейменовані на «Перші політехнічні курси», які планувалося перевести у Воронеж. Проте вже 1918 році курси перейменовуються у «Технічний інститут» з місцем розташування місто Харків.

Катеринославські архітектурно-художні курси, 1913—1921[ред.ред. код]

1913 року засновані «Катеринославські архітектурно-художні курси», що знаходилися по вул. Харківська, 11. Курси складалися з архітектурного, креслярського, художньо-мальовничого й прикладних мистецтв (художньо-промислового) відділень. Строк навчання на архітектурному відділенні був 3 роки (6 семестрів). На архітектурному відділенні викладалися: арифметика, алгебра, геометрія, тригонометрія, вища математика, нарисна геометрія, теорія тіней, перспектива, фізика, хімія, прикладна і теоретична механіка, опір матеріалів, графостатика, технологія будівельних матеріалів, будівельне мистецтво, опалення і вентиляція, цивільна архітектура, геодезія, малювання, креслення (геометричне, проекційне, технічне, архітектурне, перспективне і ситуативне), ордери, складання проектів з архітектур, складання кошторисів і звітів, а також спеціальне законознавство, історія мистецтв і архітектура; на художньому відділенні прикладних мистецтв викладалися: живопис, скульптура, пластична анатомія, стилі, металопластику, методика малювання і креслення, декоративний живопис, композиція, різьблення і випалювання по дереву, художнє рукоділля, методика кроєння та шиття, гігієна, рахівництво і товарознавство (для вчительок рукоділля).

1921 року курси були реорганізовані у 1-й Катеринославський робітничий технікум. У останній рік існування курсів тут навчалося близько 40 осіб.

Приватний політехнічний інститут 1917—1921[ред.ред. код]

Заклад був заснований 1917 року і навчав надавав технічну і економічну освіту юдеям на електромеханічному (відділення: електротехнічне, механічне), інженерному (відділення: інженерно-будівельне й архітектурне) й економічному (відділення: економічне і комерційне) факультетах. 12 квітні 1918 року правова комісія Міністерства народної освіти України перетворила інститут на Єврейський науковий інститут (ЄНІ). На 1918/1919 рік тут було прийнято 200 студентів. Вважається що 1920 року інститут припинив своє існування при реорганізації освіти радянською владою.

Будівельний технікум 1921—1930[ред.ред. код]

1921 року організовано Вечірній робітничий будівельний технікум. Він розташувався на Харківській, 11. З 1925 року працював у будинку колишнього музичного училища на Базаній, 11. У 1927/27 навчальний рік тут навчалося 155 студенти.

Дніпропетровський будівельний інститут 1930—1994[ред.ред. код]

Будівельний технікум був реорганізований у Дніпропетровський будівельний інститут зі зміною форми навчання з вечірньої на денну.

Містом була виділена ділянка колишньої Хрестовоздвиженського собору під будівництво корпусу інституту у кварталі по вулиці Чернишевського, Жуковського, Паторжинського й Клари Цеткін. Залишки будівлі церкви з фасадом на вулицю Паторжинського були перевлаштовані на гімнастичний зал інституту.

З 1935 року інститут офіційно називається Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут (ДІБІ).

З початком бойових дій з німецькими фашистськими військами студентів мобілізувало до війська і кинули на захист міста. Ті викладачі і студенти, що не підлягали призову (60 осіб) були переведені у Новосибірськ, інші (40 осіб) залишилося у місті.

Відновив роботу інститут 1 листопада 1943 року.

Факультети та кафедри[ред.ред. код]

  • Архітектурний факультет (відкритий 1970 року) Спеціальності: «Архітектура будівель і споруд», «Містобудування», «Дизайн архітектурного середовища». Декан — професор Олександр Челноков. Франкофонне навчання.
    • Кафедра архітектури (з 1930 року; Юрій Захаров)
    • кафедра архітектурного проектування і дизайну (з 1968 року; Віктор Воробйов)
    • кафедра дизайну архітектурного середовища (з 2003 року; Іван Гаврилов)
    • кафедра основ архітектури (з 1970 року; Олександр Челноков)
    • кафедра нарисної геометрії та графіки (з 1930 року; Дмитро Ткач)
    • кафедра філософії та політології (з 1930 року; колишня кафедра марксизму-ленінізму; Віктор Білополий)
  • Промислового і цивільного будівництва (ПЦБ; відкритий 1930 року) Декан факультету — професор Ігор Соколов. Спеціальність «Промислове і цивільне будівництво» є базовою при підготовці інженерів-будівельників. Інженер спеціальності ПЦБ працює в галузі проектування, зведення і експлуатації, реконструкції та реставрації промислових, цивільних і громадських будівельних об'єктів. Зараз на факультеті навчається більше ніж 1200 студентів. Франкофонне навчання.
    • кафедра будівельної механіки та опору матеріалів (Василь Красівський)
    • кафедра залізобетонних і кам'яних конструкцій (з 1930 року; Микола Савицький)
    • кафедра планування і організації виробництва (заснована 1956 року; Тетяна Кравчунівська)
    • кафедра технології будівельного виробництва (з 1930 року; Анатолій Березюк)
    • кафедра основ і фундаментів (з 1931 року; Володимир Сєдін)
    • кафедра вищої математики (з 1930 року; Валентин Тичинін)
    • кафедра фізвиховання і спорту (з 1930 року; Станіслав Тимченко)
  • Механічний факультет (відкритий 1939 року) Декан — професор, доктор технічних наук Володимир Заренбін. Відкритий 1939 року.
    • кафедра будівельних та дорожніх машин (з 1944 року; академік Леонід Хмара)
    • кафедра матеріалознавства та обробки матеріалів (заснована 1946 року як кафедра технології металів; академік Володимир Большаков)
    • кафедра експлуатації та ремонту машин (з 1965 року; академік Володимир Заренбін)
    • кафедра автоматики та електротехніки (заснована 1967 року як кафедра автоматики і автоматизації будівельного виробництва; академік Ігор Еріванцев)
    • кафедра прикладної механіки (з 1939 року як кафедра деталей машин; академік Микола Колісник)
  • Будівельний факультет (заснований 1991 року) Спеціальності: «Сільськогосподарське будівництво», «Металеві конструкції», «Охорона праці», «Автомобільні дороги і аеродроми», «Землеустрій і кадастр». Декан Анатолій Білокінь
    • кафедра металевих, дерев'яних і пластмасових конструкцій (з 1932 року; доктор техничних наук, професор Євген Єгоров)
    • кафедра будівельних матеріалів, виробів та конструкцій (Микола Шпирько; довгі роки кафедру очолював Глущенко Валентин Матвійович).
    • кафедра фізики (з 1930 року; професор Борис Дикарев)
    • кафедра теоретичної механіки (з 1932 року; доктор техничних наук, професор Сергій Слободянюк)
    • кафедра землеустрою, будівництва автомобільних доріг і геодезії (з 1956 року; доктор техничних наук, професор Юрій Киричек)
    • кафедра прикладної математики (з 1974 року; доктор техничних наук, професор Ніна Єршова)
    • кафедра інтенсивного навчання іноземним мовам (з 2002 року; Наталія Яковишена)
  • Економічний факультет (заснований 1992 року) Спеціальності: «Менеджмент організацій», «Фінанси та кредіт», «Управління проектами», «Облік і аудит», «Міжнародна економіка». Декан — доцент Павло Фісуненко (з 2015 року)
    • кафедра планування і організації виробництва (з 1956 року; Володимир Михайлович Кірнос)
    • кафедра економіки будівництва (з 1975 року)
    • кафедра менеджменту, управління проектами і логістики (з 1992 року; Валерій Вечеров)
    • кафедра фінансів і маркетингу (з 1996 року; Сергій Іванов)
    • кафедра обліку, економіки і управління персоналом підприємства (з 2002 року; Наталія Верхоглядова)
    • кафедра міжнародної економіки (з 2002 року; Юлія Орловська)
    • кафедра економічної теорії та права (Надія Кобзар)
    • кафедра українознавства (Геннадій Кривчик)
  • Технології життєзабезпечення і екології (заснований 1958 року як факультет технологій життєзабезпечення в будівництві) Спеціальності: «Теплогазопостачання і вентіляція», «Технологія будівельних будівельних конструкцій, виробів і матеріалів», «Водопостачання та водовідведення». Декан — доцент Віктор Петренко
    • кафедра екології та охорони навколишнього середовища (Григорій Шматков)
    • кафедра безпеки життєдіяльності (заснована 1971 року як кафедра охорони праці та ергономіки; Анатолій Біликов)
    • кафедра хімії (з 1933 року; Степан Нейківський)
    • кафедра водопостачання, водовідведення і гідравліки (Віктор Дерев'янко)
    • кафедра теплотехніки і газопостачання (з 1961 року; В'ячеслав Іродов)
    • кафедра опалення, вентиляції і якості повітряного середовища (Сергій Поліщук)
    • кафедра іноземних мов (Наталія Шашкіна)
  • окремі кафедри Академії:
    • кафедра інформаційно вимірювальних технологій і систем (Геннадій Ковщов)

Ректорат[ред.ред. код]

  • Большаков Володимир Іванович — ректор Академії
  • Микола Васильович Савицький — проректор
  • Ігор Вікторович Рижков — проректор
  • Наталя Ігорівна Верхоглядова — проректор
  • Борис Миколайович Дикарев — проректор
  • Євген Євгенович Макаренко — проректор по адміністративно-господарській роботі

Видатні вчені академії[ред.ред. код]

  • Андріанов Ігор Васильович
  • Баташев Валентин Михайлович
  • Боєв Станіслав Віталійович
  • Бараненко Валерій Олексійович
  • Батура Олександр Васильович
  • Біликов Анатолій Серафімович
  • Білокінь Анатолій Іванович
  • Бенаї Хафізулла Амінуллович
  • Березюк Анатолій Іванович
  • Богданов Юрій Володимирович
  • Большаков Володимир Іванович
  • Бовін Всеволод Андрійович
  • Буданов Микола Опанасович
  • Верхоглядова Наталя Ігорівна
  • Вариниченко Гаррі Михайлович
  • Варшавський Анатолій Миколайович
  • Внуков В'ячеслав Сергійович
  • Гармаш Олександр Андрійович
  • Гомелля Степан Проклович
  • Дьогтєв Григорій Федорович
  • Дібров Геннадій Данилович
  • Драгун Леонід Миколайович
  • Іванченко Євтихій Якович
  • Жербін Михайло Михайлович
  • Загірський Теодор Якович
  • Заренбін Володимир Георгійович
  • Каніщев Василь Георгійович
  • Кондурор Володимир Трифонович
  • Крикунов Геннадій Миколайович
  • Кудрявцев Павло Іванович
  • Ладичук Ігор Миколайович
  • Локшин Абрам Савелійович
  • Литвинчова Надія Олександрівна
  • Луста Григорій Іванович
  • Малишев Михайло Іванович
  • Міцкевич Петро Казимирович
  • Мірошниченко Олександр Анатолійович
  • Мішин Володимир Васильович
  • Моргаєвський Анатолій Борисович
  • Нікіфоров Олексій Петрович
  • Пашковський Геннадій Сергійович
  • Петров Олег Борисович
  • Піроцький Петро Іванович
  • Притикін Лев Маркович
  • Прусаков Олександр Павлович
  • Пунагін Володимир Миколайович
  • Резницька Майя Володимирівна
  • Розкін Михайло Якович
  • Русскевич Микола Лукич
  • Савін Гурій Миколайович
  • Сергєєв Аврор Михайлович
  • Сільвестров Анатолій Васильович
  • Топюк Лідія Матвіївна
  • Чехов Анатолій Петрович
  • Чесанов Леонтій Георгійович
  • Шабанов Петро Павлович
  • Шарлай Геннадій Миколайович
  • Шевельов Гаррій Агапович
  • Щербакова Ольга Валеріївна
  • Яценко Євген Андрійович
  • Яшунський Євген Борисович

Науково-технічна бібліотека[ред.ред. код]

Бібліотечний фонд галузевий, він нараховує понад 600 тис. примірників друку українською, російською, англійською, німецькою та іншими мовами, зокрема 525 770 книг, 43 406 періодичних видань (видання будівельної та архітектурної тематики зберігаються з 1930 року), 37 026 нормативних документів, 440 дисертацій, 38 311 примірників художньої літератури, зберігається зібрання праць вчених Академії, 940 примірників цінних та рідкісних видань.

Джерела[ред.ред. код]

  • Академії будівельних кадрів — 70 років: Нариси історії Придніпровської держ. акад. будівництва та архітектури / Авт.-упоряд. Г. Г. Кривчик, В. І. Крот, Л. М. Топюк; Під ред. О. В. Щербакової. — Д.: GAUDEAMUS, 2000. — 212 с.: іл.
  • Офіційний сайт ПДАБА
  • Сайт бібліотеки ПДАБА