Будівельна ізоляція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Будівельна ізоляція

Будівельна ізоляція[1] у широкому понятті, відноситься до об'єкту у будівлі, що використовується як ізоляція для будь-якої мети. Більшість видів ізоляцій у будівлях призначено для утеплення, проте термін стосується також акустичної ізоляції, протипожежної ізоляції та ізоляції від впливу (наприклад, від коливань, викликаних застосуванням промислового обладнання). Досить часто, ізоляційний матеріал, обирається з точки зору його здатності виконувати деякі з цих завдань, одночасно.

Звукова ізоляція

Історія[ред.ред. код]

Перша нафтова криза 1973 року призвела до появи нового типу будівництва, яке передбачає повсюдне використання теплоізоляції, особливо у країнах з холодним кліматом. Виходячи з положень Кіотського протоколу 1997 року, спрямованих на скорочення викидів парникових газів, та впровадження правил для підвищення енергетичної ефективності будівель, проекти тепер враховують: теплові характеристики та повітронепроникність споруд, системи опалення та гарячого водопостачання, системи кондиціонування повітря, вентиляції, а також застосування правильного розташування будівлі, задля використання пасивних сонячних систем і захисту від сонця, природне

освітлення тощо.

Ізолювання це також спосіб створення робочих місць, оскільки хоча-б частково, ця робота у деяких країнах, фінансуються державою.

Отже стіна тепер, стала складним об'єктом. 

Теплоізоляція[ред.ред. код]

Теплоізоляція будівель є важливим чинником задля досягнення теплового затишку, для своїх мешканців. Ізоляція зменшує небажані втрати тепла і може зменшити енергетичні потреби систем опалення та охолодження. Це не обов'язково вирішує питання ощадної вентиляції та може не вплинути на рівень звукоізоляції. Зазвичай, для

Пасивна термограма

уповільнення втрати тепла, використовується такі ізоляційні матеріали: целюлоза, скловата, мінеральна вата, полістирол, пінополіуретан, вермикуліт, перліт, деревні волокна, рослинні волокна (коноплі, льон, бавовна, пробка та інше), а також,солома, овеча вовна, очерет тощо. Багато матеріалів з цього списку, мають низьку теплопровідність і конвекцію завдяки захопленню великої кількості повітря, та утворенню невеликих повітряних бульбашок, як це відбувається у вовні тварин або пір'ї птахів.

Планування[ред.ред. код]

Скільки ізоляції повинен мати будинок, залежить від конструкції будівлі, кліматичних, енергетичних витрат, бюджету та особистих уподобань. Місцеві кліматичні умови зумовлюють різні вимоги. Будівельні норми і правила вказують лише потрібний мінімум. Стратегію ізоляції будівлі, повинно бути засновано на ретельному розгляді способу передавання теплової енергії, інтенсивності та напрямку, у якому вона рухається. Це може змінюватися протягом усього дня і від сезону до сезону. Важливо вибрати відповідний дизайн, правильне поєднання матеріалів і методів будівництва, відповідно до певного становища. Для того, щоб визначити, чи слід додати ізоляцію, у першу чергу треба з'ясувати, скільки ізоляції вже є у вашому будинку та де. Кваліфікований домашній енергоаудит, включатиме у себе перевірку ізоляції як рутинної частини аудиту енерговитрат для усього будинку.

Охолодження[ред.ред. код]

У спекотних умовах, головним джерелом теплової енергії є сонячна радіація. Тепло може входити до будівель, безпосередньо крізь вікна, або воно може нагріти будинок до більш високої температури, ніж температура навколишнього середовища, збільшуючи передавання тепла крізь захисні конструкції. Сонячний нагрів може бути зменшено шляхом затінення від сонця, використанням даху світлого кольору, спектрально-селективних (тепловідбивних) фарб і покриттів, а також застосовуючи різні види ізоляції. Спеціальне скління з покриттям, може знизити сонячну радіацію до 10 відсотків. Якщо кондиціонер використовується у гарячому, вологому кліматі, то особливо важливо, мати хорошу герметизацію оболонки будівлі. Осушення вологого повітря може потребувати значної кількості енергії. З іншого боку, деякі будівельні конструкції засновано на ефективній крос-вентиляції (використання зовнішньої прохолоди) замість холодильного кондиціонування повітря.

Будівництво[ред.ред. код]

Українська зима

Теплова оболонка визначає умовний або життєвий простір у будинку. Скорочення потоку повітря зсередини назовні, може значно зменшити конвективний перенос тепла. Чим менше природний потік повітря у будівлю, тим більше механічної вентиляції буде потрібно задля підтримки затишку для людини. Висока вологість, пов'язана з відсутністю повітряного потоку, може стати серйозною халепою, та призвести до утворення конденсату, гниття будівельних матеріалів, а також до сприяння зростанню мікробів, таких як цвіль і бактерії. Волога може, також, різко знизити корисність ізоляції, шляхом створення теплового мосту. Повітрообмінні, активні або пасивні системи, може бути залучено для вирішення цих проблем.

Тепловий міст

Теплові мости це місця в оболонці будівлі, які дозволяють відбуватися переносу тепла. Оскільки тепло тече шляхом найменшого опору, теплові мости можуть сприяти зниженню продуктивності енергії. Тепловий міст з'являється, коли матеріали створюють суцільний шлях через різницю температур, у якому тепловий потік не переривається теплоізоляцією. Загально відомі будівельні матеріали, які є поганими ізоляторами, включають скло та метал. Конструкція будівлі може мати обмежені можливості для ізоляції у деяких областях структури. Відомі місця, які найчастіше відчувають нестачу у достатній ізоляції, є кути будівель, а також області, де ізоляцію було видалено або переміщено, щоби звільнити місце для системної інфраструктури, такої як: електричні коробки (розетки та вимикачі світла), сантехніка, сигналізація, протипожежне обладнання тощо. Теплові містки також може бути створено через неузгоджене будівництво, наприклад, шляхом закриття частини зовнішніх стін, перш ніж їх було повністю ізольовано. Існування недоступних пустот усередині порожнин стіни, які позбавлені ізоляції, також може бути джерелом теплових містків. Деякі види ізоляції передають тепло легше у вологому стані, отже, можуть також утворювати тепловий міст. Теплопровідність може бути зведено до мінімуму за допомогою будь-якої з наступних умов: зменшення площі поперечного перерізу містків, збільшення довжини мосту. Один із способів зниження теплових втрат крізь місток, є установка ізоляційної плити (наприклад, пінополістирол EPS XPS, деревно-волокниста плита, тощо).

Матеріали[2][ред.ред. код]

Існують два основних типи ізоляції будівель - основна ізоляція і відбивна ізоляція. Більшість будівель використовують суміш обох видів для того, щоби скласти загальну систему теплоізоляції споруди. Вид використовуваної ізоляції підбирається так, щоби створити максимальний опір кожній з трьох видів теплопередачі будівлі - теплопровідності, конвекції та випромінювання.

Хороший ізоляційний матеріал відповідає таким якостям:

-його комерційна упаковка (жорстка або напівжорстка панель);

-матеріал походження, сіра енергія, умови виробництва, забруднювальні речовини, стійкість;

-теплопровідність, лямбда (λ);

-пружність (здатність зберігати температуру);

-стійкість до води, капілярність, гігроскопічність;

-стійкість до водяної пари, дифузія коефіцієнт водяної пари;

-повітропроникність;

-стійкість до шкідників, паразитів і гризунів;

-витривалість (зміни з плином часу);

-викид забруднювальних речовин у разі потенційної пожежі;

-механічна міцність;

-простота реалізації.

Провідні і конвективні ізолятори

Об'ємні ізолятори блокують провідну теплопередачу і конвективний потік, або до будівлі або з неї. Чим щільніше матеріал, тим краще він буде проводити тепло. Оскільки повітря має дуже низьку щільність, то воно є дуже поганим провідником тепла і, отже, створює хорошу ізоляцію.

Переваги улаштування теплоізоляції з зовнішнього боку

- усунення усіх теплових містків, перекриття зсуву стін, шпарин та інше;

- до 80 відсотків заощадження енергії для більшості енергетичних будівель (значно обмежуються втрати тепла крізь фасад);

-відсутність конденсації на стінах;

-немає шкідливих газів від полістиролу та клею у повітрі будинку, зручне закріплення меблів кухні і ванної кімнати, а також карнизів;

-житлова площа не зменшується;

-утеплення може бути зроблено без переривання зайнятості, або пересування меблів.

Вади теплоізоляції з зовнішнього боку

-часто, це дорожче через вартість установлення будівельних риштувань;

-деякі труднощі мислення у проектуванні для утеплення горища, гаража або підвалу;

-змінення зовнішнього вигляду будівлі, яке, у разі ремонту частини стародавнього будинку, може викликати проблеми.

Ізолювання підлог

Теплоізоляція підлог має важливе значення для забезпечення затишку (тримання ніг у теплі) і для заощадження енергії, у разі використання підлоги з підігрівом.

Ізоляція підлог має боротися з двома причинами втрати тепла:

-втрати в неопалюваному нижньому поверсі (підвал, льох, тощо);

-втрати крізь теплові мости.

Той факт, що гаряче повітря має властивість накопичуватися біля стелі, товщина ізоляції у будинках для місць з помірним кліматом, потрібна менше (близько 6 см для підлоги порівнянно з 10 до 20 см на горищі). Ізолювати підлогу можна так:

-ізолювати її низ, шляхом закріплення ізоляційних панелей на нижній рівень стелі, або за допомогою ізоляційної плити;

-улаштувати ізолювальну стяжку (бетонну, або з целюлозної вати).

Ізолювання дахів і терас

У помірному кліматі, основним джерелом втрат тепла будинків є дах (до 30% і більше). Танення снігу на дахах тут, показує появу вад ізоляції деяких будинків, що призводить до втрати енергії та збільшення витрат, а також впливу на навколишнє середовище. За відсутності снігу, термографія робить видимими ці втрати тепла.

Оскільки тепле повітря піднімається за рахунок конвекції, температура стелі вище, і через це, має сенс поставити більш товстий ізолювальний шар на горищі та стінах. Ізолювальний шар повинен бути захищений від потрапляння ласиць або гризунів.

Деякі можливі рішення для ізолювання верхньої частини, у залежності від бажаної термостійкості та доступності простору:

-мало місця і погана ізоляція - світловідбивальна плівка, встановлюється під кроквами (на практиці дорого і малоефективно);

-мало місця і середня ізоляція - ізоляція між кроквами (тонка робота, оскільки відстань між кроквами рідко є постійною;

-є простір і хороша ізоляція - подвоєння товщини ізоляційних панелей, прикріплених до внутрішнього боку коробчастої ​​конструкції, або вільне заповнення ізоляцією (наприклад, целюлозною або кам'яною ватою) після установки вентиляції, перегородки між кроквами. Структура, також підтримується: гіпсокартоном, ДСП, фризом сосни та інше.

Ізоляція улаштовується після установки димарів і мансардних вікон, проходу вентиляційних каналів, телевізійних кабелів, електричних трубопроводів тощо.

Бар'єри від теплових променів

Такі бар'єри працюють у поєднанні з повітряним простором для зниження проходження променевого тепла крізь повітряний простір. Ця ізоляція відбиває тепло, а не поглинає його, щоби дозволити йому пройти. Radiant бар'єри часто використовуються для зниження спадного потоку тепла, оскільки конвекція потоків тепла вгору, є переважною. Це означає, що для горищ, стель і дахів, вони є найбільш ефективними в умовах жаркого клімату. Вони також відіграють певну роль, у зниженні втрат тепла за холодного клімату. Проте, значно більшого можна досягти за рахунок додавання об'ємних ізоляторів (дивись вище).

Деякі променисті бар'єри є спектрально-селективними (вибірковими) і, переважно, зменшують потік інфрачервоного випромінювання у порівнянні з іншими довжинами хвиль. Наприклад з (Low-E) покриттям, вікна будуть пропускати світло короткохвильової інфрачервоної енергії у будівлю, але відбиватиме назад довгохвильове інфрачервоне випромінювання. Так само, спеціальні тепловідбивальні фарби, здатні відбивати більше тепла, ніж видимого світла, або навпаки.

Плівка бруду або вологи, може знизити коефіцієнт випромінювання і, отже, продуктивність променистого бар'єру.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Building insulation. Wikipedia, the free encyclopedia (en). Процитовано 2016-03-25. 
  2. [[[:fr:Isolation thermique du b%C3%A2timent]] Mauvais titre]. Wikipédia (fr). Процитовано 2016-03-26.