Милославський Євген Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Милославський Євген Іванович
Народився14 (26) грудня 1877
Охтирка, Харківська губернія, Російська імперія
Помер26 червня 1960(1960-06-26) (82 роки)
Харків, Українська РСР, СРСР
ПохованняМіське кладовище № 2
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьвикладач університету, transportation engineer
Alma materІнститут інженерів шляхів сполучення імператора Олександра I (1901)
Науковий ступіньдоктор технічних наук
Вчене званняпрофесор
ЗакладНТУ «ХПІ», Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Саратовський державний технічний університетd і Chelyabinsk State Agroengineering Academyd
БатькоМилославський Іван Миколайович
Брати, сестриМилославський Костянтин Іванович
ДітиМилославський Кирило Євгенович
Нагороди
орден «Знак Пошани» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Милославський Євге́н Іва́нович ((13) 26 грудня 1877, Охтирка — 26 червня 1960, Харків) — професор, український інженер-транспортник, фахівець в галузі експлуатації автомобільного та залізничного транспорту.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1877 в Охтирці. Старший син місцевого купця Івана Миколайовича Милославського та його першої дружини Меланії Василівни (до шлюбу Колот)[1].

Вищу освіту здобув у Інституті інженерів шляхів сполучення імені імператора Олександра І. Дипломований 29 червня 1901 з правом на чин колезького секретаря[2].

З 1901 року працював на залізниці, де обіймав різні керівні посади. У 1922 році перейшов до Держплану УСРР де працював завідуючим одним з відділів. З 1933 року завідувач кафедрою автомобільного транспорту Харківського автомобільно-дорожного інституту. У 1938 році отримав звання професора. Наступного року переїхав до Саратова, де працював викладачем у місцевому автомобільно-дорожному інституті. Повернувся до Харкова у 1946 році й знову став завідуючим кафедрою. У 1947—1950 роках паралельно був деканом автомобільного факультету. З 1955 року і до самої смерті професор кафедри експлуатації автомобільного транспорту.

Помер Євген Іванович Милославский 26 червня 1960 року. Похований на Другому міському кладовищі Харкова.

Науковий доробок

[ред. | ред. код]

Список найбільш важливих робіт згідно Енциклопедії сучасної України:

  • Состояние шоссейных и грунтових дорог УССР и их восстановление. Х., 1924
  • Анализ работы железных дорог Украины в 1921–25 гг. и перспективы развития. Х., 1926;
  • Методика расчета пассажирооборота в городских и пригородных сообщениях. Х., 1937;
  • Автомобильный транспорт в военных перевозках. Саратов, 1942;
  • Проектирование и организация перевозок на автомагистралях. Х., 1947;
  • Система движения на автомагистралях. Х., 1951.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Говорущенко М. Я. Милославський Євген Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. — Т. 20 : Медична — Мікоян. — С. 460—461. — ISBN 978-966-02-8346-6.
  • Списокъ окончившихъ курсъ въ Институтѣ инжинеровъ путей сообщенія Императора Александра I за сто лѣтъ 1810-1910 : [рос. дореф.]. — Санкт-Петербургъ, 1910. — 225 с.
  • Милославський Д. К. Купець, меценат, громадський діяч охтирського самоврядування у Харківській губернії та його оточення. До 165-ї річниці з народження Івана Миколайовича Милославського // Культурна спадщина Слобожанщини. — Харків : Курсор, 2019. — № число 40. — С. 53-66.