Митний режим

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Митний режим – комплекс взаємопов’язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення [1].

Митні режими та їх врегулювання наведено в Розділі V Митного Кодексу України. З метою застосування законодавства України з питань державної митної справи запроваджуються такі митні режими[2]:

  1. імпорт (випуск для вільного обігу);
  2. реімпорт;
  3. експорт (остаточне вивезення);
  4. реекспорт;
  5. транзит;
  6. тимчасове ввезення;
  7. тимчасове вивезення;
  8. митний склад;
  9. вільна митна зона;
  10. безмитна торгівля;
  11. переробка на митній території;
  12. переробка за межами митної території;
  13. знищення або руйнування;
  14. відмова на користь держави.
  • Митні режими встановлюються виключно Митним кодексом України.
  • Декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені Митним кодексом України.
  • Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей.
  • За митним статусом товари поділяються на українські та іноземні.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI. Архів оригіналу за 2 вересня 2012. Процитовано 8 вересня 2012.
  2. Ст. 70 Митного кодексу України. Архів оригіналу за 20 травня 2017. Процитовано 19 травня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]