Митниця дає добро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Митниця дає добро
Rien à déclarer
Жанркомедія
РежисерДені Бун
ПродюсерЖером Сейду
СценаристДені Бун
У головних
ролях
Бенуа Пульворд
Дені Бун
ОператорPierre Aïmd
КомпозиторФіліпп Ромбі
КінокомпаніяLes Productions du Chicon
Дистриб'юторPathé
Тривалість108 хвилин
Мовафранцузька
КраїнаФранція Франція
Бельгія Бельгія
Рік2010
Кошторис90 000 000 $
IMDbID 1528313
events.fr.msn.com/cinema/rien-a-declarer
CMNS: Митниця дає добро у Вікісховищі

«Митниця дає добро»[1] (фр. Rien à déclarer; дослівно «Нема що декларувати») — франко-бельгійська кінокомедія 2010. Фільм за своїм сценарієм зняв Дені Бун, він і Бенуа Пульворд виконали головні ролі.

Зміст

[ред. | ред. код]

Батько виховував бельгійця Рубена Вандеворде (Бенуа Пульворд) як крикливого патріота. Він працює митником на французькому кордоні, де через його причіпки до «жабоїдів» скупчуються кілометрові затори. Ночами Вандеворде переносить прикордонні стовпи на кілька метрів углиб французькій території. Патріот з жахом очікує 1 січня 1993 коли у відповідності до Шенгенської угоди, митний контроль скасовується, і орди французьких загарбників накриють країну. Своєю франкофобією Вандеворде здобув погану славу серед колег з обох боків кордону, в той час як французькому митникові Матіасу Дюкателеві (Дені Бун) необхідно заручитися підтримкою бельгійця. Дюкатель рік таємно зустрічається з сестрою Рубена Луїзою (Жулі Бернар), яку родичі готові віддати тільки за бельгійця, бажано Валлонія — фламандця. Матіас добровільно зголошується бути напарником Вандеворде в щойно сформованому мобільному загоні франко-бельгійської митниці. Прикордонникам на стародавньому Renault 4 протистоїть місцевий наркоділок Дюваль (Лоран Гамелон). Подружжя власників прикордонного кафе з настанням 1 січня втратить весь прибуток, а тому вирішує працювати на Дюваля.


Актор Роль
Бенуа Пульворд Рубен Вандеворде Рубен Вандеворде
Дені Бун Матіас Дюкатель Матіас Дюкатель
Жулі Бернар Луїза Вандеворде Луїза Вандеворде
Карін Віар Ірен Жанус Ірен Жанус
Франсуа Дам'єн Жак Жанус Жак Жанус
Лоран Гамелон Дюваль Дюваль
Булі Ланнерс Бруно Ванюксем Бруно Ванюксем
Бруно Лоше Тібурк Тібурк
Олів'є Гурме священик священик
Гі Леклюіз Грегорі Бріуль Грегорі Бріуль
Жером Коммандер французький водій французький водій
Лорен Капеллуто росіянин росіянин

Реакція

[ред. | ред. код]

26 січня 2011 фільм вийшов на екрани Бельгії та Нор-Па-де-Кале, а через тиждень в решті Франції. Зібрані кошти багаторазово покрили бюджет, головним чином за рахунок французького прокату, де фільм подивилися більше ніж 8 мільйонів осіб. Критики порівнювали нову стрічку Дені Буна з його попереднім фільмом, вкрай успішним «Лашкаво прошимо», де також висміюється регіональна ворожнеча, і були розчаровані.

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]


  1. Крилата фраза з радянського фільму «Біле сонце пустелі»