Моріс Ваксмахер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Моріс Ваксмахер
Народився2 квітня 1926(1926-04-02)[1]
Москва, СРСР[1]
Помер2 липня 1994(1994-07-02) (68 років)
Москва, Росія
ПохованняНове Донське кладовище
Діяльністьперекладач, літературознавець
Alma materМосковський міський педагогічний інститут імені Володимира Потьомкінаd
Науковий ступінькандидат філологічних наук
Знання мовросійська, французька, німецька, грецька і іспанська
ЗакладЗабайкальський державний університетd, Художня література[d] і Иностранная литература (журнал)
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора медаль «За оборону Москви»

Моріс Ваксмахер (нар. 2.04.1926 — пом. 2.07.1994 р.[2]) — російський перекладач, літературний критик. Народився в Москві, в родині службовців, інженера та педагога.

Біографія

[ред. | ред. код]

Під час війни він бувши підлітком брав участь в обороні рідного міста і в 1944 був нагороджений медаллю за оборону Москви. В 1948 закінчив Московський педагогічний інститут ім. Потьомкіна, а потім і аспірантуру цього інституту. В 1951 р. після закінчення аспірантури, захистив кандидатську дисертацію по сучасній французькій літературі. З того часу, і під час педагогічної діяльності в Москві й Читі, і потім, перейшовши на літературну роботу, він з великою цікавістю і любов'ю займався перекладами та критикою художніх творів французьких авторів.

Переклади

[ред. | ред. код]

В його перекладах друкувалися романи Роберта Мерля та інших письменників. Особливу любов він відчував до французької поезії. Серед поетів, чия творчість стала надбанням російського читача та російської літератури завдяки перекладам Моріса Ваксмахера, такі імена як Луї Арагон, Ален Боске.

Моріс Ваксмахер перекладав також вірші великих поетів Німеччини, Греції, Латинської Америки. Протягом довгого часу він працював заступником ректора університету французької культури. Багато років керував семінаром молодих поетів — перекладачів французької поезії . Близько 20-ти років Моріс Ваксмахер пропрацював у видавництві « Художня література», де він був старшим науковим редактором Бібліотеки наукової літератури. За свою працю він не одноразово нагороджувався пам'ятними медалями, а в 1976 був нагороджений орденом трудового червоного прапора.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Стефанов Ю. Н. Ваксмахер // Краткая литературная энциклопедияМосква: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 9.
  2. С. Чупринин. Новая Россия: мир литературы: энциклопедический словарь-справочник в двух томах. Том 1. Вагриус, 2003. С. 239.

Джерела

[ред. | ред. код]