Мунія альпійська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мунія альпійська

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Астрильдові (Estrildidae)
Рід: Мунія (Lonchura)
Вид: Мунія альпійська
Lonchura monticola
(De Vis, 1897)
Синоніми
Munia monticola
Посилання
Вікісховище: Lonchura monticola
Віківиди: Lonchura monticola
EOL: 1050417
ITIS: 560860
МСОП: 22719900
NCBI: 2817084

Му́нія альпійська[2] (Lonchura monticola) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae)[3]. Ендемік Папуа Нової Гвінеї.

Довжина птаха становить 11-12 см. Голова і горло чорні, верхня частина тіла коричнева. Груди білі, легко поцятковані коричнюватими плямами. Решта нижньої частини тіла біла, відділені від грудей широкою чорною смугою. Надхвістя охристі, боки чорно-білі, плямисті або смугасті, стегна і гузка чорні. Очі темно-карі, дзьоб міцний, сірий, лапи сіруваті. У молодих птахів верхня частина тіла коричнева, груди коричнювато-сірі, гузка іржаста, решта нижньої частини тіла охристо-біла.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Альпійські мунії мешкають в горах на південному сході Нової Гвінеї, зокрема в горах Уортон[en] і Овен-Стенлі. Вони живуть на високогірних альпійських луках. Зустрічаються сімейними зграйками, на висоті від 2700 до 3900 м над рівнем моря. Живляться насінням трав, іноді також ягодами, плодами, пагонами і дрібними літаючими комахами.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Lonchura monticola: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 17 вересня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 17 вересня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Australien, Ozeanien, Südostasien. Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2001, ISBN 3-8001-3249-4.
  • Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.
  • Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea; Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton 2016, ISBN 978-0-691-16424-3