Мікроклі́мат (від мікро- і клімат) — клімат приземного шару повітря, обумовлений мікромасштабними відмінностями земної поверхні усередині місцевого клімату. Наприклад, в місцевому кліматі лісового масиву розрізняють мікроклімат лісових полян, узлісь тощо; в місцевому кліматі міста — мікроклімат площ, провулків, скверів, дворів і ін. Фітоклімат — атмосферні умови в середовищі поширення рослин: в травостої, в кронах дерев тощо.
З віддаленням від земної поверхні відмінності мікроклімату швидко нівелюються. Вони сильно залежать і від погоди, посилюючись в ясну тиху погоду і згладжуючись в похмуру погоду, у відсутності інсоляції і при вітрі.
Вивчення мікроклімату вимагає організації густої мережі спорадичних метеорологічних спостережень і зіставлення цих спостережень з свідченнями постійно діючої, опорної метеорологічної станції, що характеризує відповідний місцевий клімат. Широко практикуються мікрокліматичні зйомки з автомашин. Особливості мікроклімату необхідно враховувати при розміщенні сільськогосподарських культур і просуванні їх в нові райони, проведенні різного роду меліорацій земель, в промисловому і цивільному будівництві тощо