Мінамото-но Йосіцуне
| Мінамото-но Йосіцуне | |
|---|---|
| яп. 源義経 | |
 | |
| Ім'я при народженні | яп. 牛若丸 |
| Народився | 1159 Хейан-кьо |
| Помер | 15 червня 1189 Takadachi Gikeidōd, Сьоґунат Камакура ·колота рана |
| Поховання | Hanganmorid і Shirahata Shrined |
| Країна | Японія |
| Діяльність | самурай, буші, військовослужбовець |
| Знання мов | японська[1][2] |
| Учасник | Війна Мінамото і Тайра, Battle of Kawajirid і Battle of Koromo Riverd |
| Magnum opus | Letter from Koshigoed |
| Посада | Kebiishid і Saemonnojōd |
| Військове звання | шьōґун |
| Рід | Kawachi Genjid |
| Батько | Мінамото но Йосітомо |
| Мати | Tokiwa Gozend |
| Родичі | Ichijō Naganarid |
| Брати, сестри | Bōmon Himed, Ichijō Yoshinarid, Minamoto no Mareyoshid, Ano Zenjōd, Мінамото но Йорітомо, Minamoto no Noriyorid, Minamoto no Tomonagad, Minamoto no Yoshihirad, Minamoto no Yoshikadod і Gien[d] |
| У шлюбі з | Sato Gozend, Shizuka Gozend і Q109336463? |
| Діти | Minamoto no Yoshitsunes dotterd і Nakamura Tomosadad |
| Автограф |  |
Мінамо́то-но Йосіцу́не (яп. 【源義経】 みなもとのよしつね; 1159 — 1189) — японський військовик, самурайський полководець, національний герой. Дев'ятий син Мінамото-но Йосітомо. Молодший звідний брат шьоґуна Мінамото но Йорітомо. Також — Мінамото Йосіцуне, пан-сотник.
Після смути Хейдзі 1159 помилуваний Тайрою-но Кійоморі завдяки своїй матері-красуні Токіва, що стала наложницею диктатора. З досягненням юнацького віку силою був відправлений у пристоличний монастир Курамадера. За легендами, навчався там бойовим мистецтвам і стратегії від духів тенґу. Згодом втік під протекцію Фудзівари но Хідехіри, голови муцівських Фудзівара, володарів Північної Японії.
У 1180 прибув до Камакури, до свого брата Мінамото но Йорітомо, який піднявся на боротьбу з диктаторами роду Тайра.
У 1183 очолив один з корпусів братових військ і вирушив на захід.
У 1184 розбив опозиційні сили Кісо-но Йосінаки і завоював Кіото. Згодом у битвах при Ітінотані, при Яшімі і при Данноура знищив рід Тайра і здобув велику популярність серед самураїв.
У 1185 без дозволу брата прийняв від екс-Імператора Ґо-Шіракава посаду сотника — голови кіотської поліції (検非違使尉, кібіїші-но-джьо). Це спричинило розрив стосунків з Йорітомо. За підтримки Ґо-Сіракави проголосив каральний похід проти брата, але не знайшов підтримки серед провінційних володарів, яких контролював Йорітомо.
Під час виправи на захід в пошуках підкріплень був проголошений «ворогом трону». Втративши військо та залишивши вагітну кохану, втік на північ до Фуджівари-но Хідехіри. Однак після смерті останнього, черговий голова муцівських Фуджівара, Фуджівара-но Ясухіра атакував його резиденцію. В нерівному бою загубив усіх своїх васалів і вчинив самогубство у будинку Коромоґава.
За деякими середньовічними легендами, разом із своїм підопічним Мусасі Бенкеєм врятувався втечею на Хоккайдо або Монголії, де став Чингіз ханом.
Трагічне життя Мінамото-но Йосіцуне послугувало темою багатьох японських літературних творів, картин і фільмів. Починаючи з середини 13 століття він вважається одним з найпопулярніших персонажів японської історії. Йосіцуне є еталоном більшості японських національних героїв, таких як Ода Нобунаґа чи Сакамото Рьома, які попри свої таланти і успіхи трагічно закінчили життя, так і не реалізувавши своїх планів.
- Дитяче: Ушівака 【牛若丸】 «Бичок»
- Чернече: Шянао 【遮那王】
- Звичайне тимчасове: Куро 【九郎】 «Дев'ятий син»
- Власне офіційне: Йосіцуне 【義経】
- Прізвисько: Пан-сотник 【判官】
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних