Міхал Джимала

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міхал Джимала
пол. Michał Drzymała
Народився 13 вересня 1857(1857-09-13)
село Здруй, в провінції Позен, Пруссія (наразі: Великопольське воєводство), Польща)
Помер 25 квітня 1937(1937-04-25) (79 років)
село Грабувно, Великопольське воєводство, Польща
Поховання Мястечко-Краєнське
Громадянство Польща Польща
Діяльність селянин
Знання мов польська[1]
Нагороди
Орден Відродження Польщі (Великий Хрест)
Орден Відродження Польщі (Великий Хрест)

Міхал Джимала (пол. Michał Drzymała; 13 вересня 1857, дер. Здруй[pl] поблизу Гродзиска-Велькопольського25 квітня 1937, дер. Грабувно[pl] поблизу Мястечко-Краеньске) — польський селянин, символ боротьби проти германізації територій Німецької імперії, населених етнічними поляками.

Передісторія конфлікту[ред. | ред. код]

Між 1850 і 1907 роками східні області Німеччини переживали феномен Остфлюхт. Померанію, Західну Пруссію, Східну Пруссію, Познань та Сілезію залишили 2 300 000 людей, а прибули тільки 358 000, таким чином негативне сальдо міграції склало 1 942 000. Зменшення числа німців на східних землях і більш висока народжуваність сільських поляків-католиків викликало крайнє занепокоєння серед німецької адміністрації і особливо серед німецьких націоналістів. Для боротьби з цим явищем були запропоновані спеціальні заходи в рамках політики «Натиск на Схід»:

  • обмеження або заборона на продаж землі полякам;
  • заохочення німецької імміграції на схід з допомогою полегшення податкового тягаря;
  • створення «Комісії врегулювання», що фінансується державою, яка купувала землі етнічних поляків і передавала їх німцям;
  • введення правил архітектурного зонування, які вимагали, щоб етнічні поляки отримували дозвіл на будівництво нового будинку на придбаній землі.

Біографія[ред. | ред. код]

Коли прусські чиновники відмовилися надати Міхалу Джимале право на будівництво на ділянці землі, яку він купив у німця в селі Подградовиц в провінції Позен, він у 1904 році купив цирковий фургон і став жити в ньому.

Чиновники постановили, що фургон, який стоїть на одному місці протягом 24 годин, є домом і, таким чином, Джимала повинен її покинути. Тому він кожен день пересував фургон.

По мірі зростання популярності Джимали, люди почали приїжджати подивитися на фургон. Внаслідок цього Джимала був поміщений у в'язницю як організатор незаконного зборів.

Через п'ять років з надуманої причини Джимала був засуджений до штрафу. Коли він його не заплатив, то був заарештований, а фургон знищили. Після виходу з ув'язнення Джимала збудував землянку, але і її зруйнували. Тоді, в 1909 році, Джимала продав землю.

У незалежній Польщі Джимале, як героєві, було подаровано господарство. Після смерті він був нагороджений Орденом Відродження Польщі 5 ступеня (1937)[2]. Ще до Другої світової війни Подградовице було перейменовано в Джималово.

Пам'ять[ред. | ред. код]

Згадується в пісні Яна Петржака Żeby Polska była Polską (Щоб Польща була Польщею) (1981):  

Zrzucał uczeń portret cara,

Ksiądz Ściegienny wznosił modły

Opatrywał wóz Drzymała,

Dumne wiersze pisał Norwid...

Дивитись також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]