Насіннєїд конюшиновий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Насіннєїд конюшиновий
Насіннєїд конюшиновий
Насіннєїд конюшиновий
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Твердокрилі (Coleoptera) Linnaeus, 1758
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд: Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина: Curculionoidea
Родина: Насіннєїди (Apionidae)
Підродина: Апіоніни (Apioninae)
Рід: Apion
Вид: Насіннєїд конюшиновий
Apion apricans
Herbst, 1797
Посилання
Вікісховище: Protapion apricans

Насіннєїд конюшиновий (Apion apricans) — вид жуків родини Насіннєїди (Apionidae).

Поширення

[ред. | ред. код]

Насіннєїд конюшиновий поширений у Палеарктиці. Зустрічаються на полях де росте конюшина.

Це жук з грушоподібним тілом і довгою головотрубкою. Тіло чорного забарвлення, завдовжки 2,2-3,1 мм. Личинка безнога, зігнута, зморшкувата, біла, з темно-бурою головою, завдовжки 2 мм.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Зимують дорослі жуки. Самиці відкладають яйця по одному спочатку в бруньки, а потім всередину бутонів. Плодючість однієї самки в середньому 35 яєць, причому основна маса яєць відкладається в червні в головки конюшини, через 7-12 днів з яєць виходять личинки, які розвиваються 3-4 тижні. Личинки виїдають вміст бруньок, а потім зав'язі бутонів і квіток. Одна личинка пошкоджує 5-11 бутонів і квіток у головці. На заляльковування личинка залазить у квітколоже, в якому вигризає внутрішню камеру, пошкоджуючи при цьому основи ще 5-10 квіток. Розвиток лялечки 5-10 днів.

Живляться листками, листковими та квітконосними бруньками, вигризаючи в них невеликі отвори та заглибини. Молоді жуки в літній період можуть живитись листками не тільки конюшини, а частина розлітається в радіусі 2-3 км по узліссях, чагарниках, забираються в поверхневий шар ґрунту та під опале листя й зимують. Жуки живуть 2-3 роки. В результаті пошкодження генеративних органів урожай насіння конюшини знижується в середньому на 10-15%.

Важливий внесок у боротьбу із конюшинними насіннєїдами зробив український ентомолог М.А. Теленга.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Karl Wilhelm Harde, Frantisek Severa und Edwin Möhn: Der Kosmos Käferführer: Die mitteleuropäischen Käfer. Franckh-Kosmos Verlags-GmbH & Co KG, Stuttgart 2000, ISBN 3-440-06959-1.
  • Jiri Zahradnik, Irmgard Jung, Dieter Jung et al.: Käfer Mittel- und Nordwesteuropas. Parey, Berlin 1985, ISBN 3-490-27118-1.