Національна прискорювальна лабораторія ім. Енріко Фермі
Національна прискорювальна лабораторія ім. Енріко Фермі | |
Названо на честь | Енріко Фермі |
---|---|
Країна | США |
Адміністративна одиниця | Іллінойс |
Член у | arXiv.org[1] |
Батьківська організація | Міністерство енергетики США |
Дочірня організація | Lederman Science Centerd |
Розташування штаб-квартири | Бетейвія |
Оператор | Fermi Research Alliance, LLCd |
Кількість підписників у соціальних мережах | 102 970 і 790 000 ± 999[2] |
Точка доступу API | idp.fnal.gov/idp/shibboleth |
Офіційний сайт(англ.) | |
Національна прискорювальна лабораторія ім. Енріко Фермі у Вікісховищі |
41°49′55″ пн. ш. 88°15′26″ зх. д. / 41.831944444444° пн. ш. 88.257222222222° зх. д.
Національна прискорювальна лабораторія ім. Енріко Фермі (розповсюджена скорочена назва Фермілаб) — дослідницький центр в місті Батавія, неподалік Чикаго (Іллінойс, США). Належить Міністерству енергетики США. Спеціалізується на дослідженнях в області фізики високих енергій, астрофізики та технологій прискорювачів. З 1 січня 2008 р. Фермілабом керує «Дослідницький альянс Фермі», що організований Чиказьким університетом та університетською дослідницькою асоціацією (англ. University Research Association, URA). URA — консорціум, куди входить 91 університет, в основному з США, але є також члени з Канади, Японія та Італії.
Найвідомішою дослідницькою установкою Фермілаба був колайдер Теватрон (він закінчив свою роботу 30 вересня 2011 року), розташований в підземному кільцевому тунелі довжиною 6280 м. До запуску Великого адронного колайдера в 2009 році, колайдер в Фермілабі був прискорювачем з найбільшою в світі світністю і енергією пучків частинок. Зараз Фермілаб проводить декілька невеликих експериментів, використовуючи фіксовані мішені, експерименти з фізики нейтрино (MINERνA, MiniBooNE, MINOS, DUNE, NOνA тощо) та фізики мюонів (експерименти Muon g−2 та Mu2e), і бере участь в астрофізичних проектах. Фермілаб також координує внесок американських вчених в експеримент CMS на Великому адронному колайдері.
Влітку 1977 року, група під керівництвом Леона Ледермана, що працювала на експрименті E288, де пучок протонів зіштовхувався з мішенню, відкрила Іпсилон-мезон, що по суті означало відкриття b-кварка.[3] 1995 року експерименти CDF та DØ на Теватроні оголосили про відкриття останнього, шостого, t-кварка[4]. Таким чином, у Фермілабі було відкрито два кварки із шести відомих.
Експерименти CDF та DØ також внесли видатний внесок у вивчення адронів, що містять b-кварк, та відрили декілька важких баріонів (зокрема, [5], [6] та [7]) та Bc-мезон[8] (мезон, що складається із c- та b-кварків). Всі ці відкриття були підтверджені експериментами на Великому адронному колайдері[9].
- На честь лабораторії названо астероїд 11998 Фермілаб.
- На території лабораторії проживає велика популяція бізонів.
- ↑ Our Members / Tier 6
- ↑ YouTube Application Programming Interface
- ↑ Discovery of the bottom quark, Upsilon. history.fnal.gov. Fermilab History and Archives Project. Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 11 листопада 2019.
- ↑ Higgins, Valerie. Twenty-fifth anniversary of the discovery of the top quark at Fermilab (амер.). Процитовано 30 січня 2021.
- ↑ Experimenters at Fermilab discover exotic relatives of protons and neutrons (амер.). Процитовано 30 січня 2021.
- ↑ Fermilab experiment discovers a heavy relative of the neutron (амер.). Процитовано 30 січня 2021.
- ↑ Fermilab’s CDF observes Omega-sub-b baryon (амер.). Процитовано 30 січня 2021.
- ↑ CDF Corrals the Last of the Mesons (PDF).
- ↑ Particle Data Group - 2020 Baryons Summary Tables. pdg.lbl.gov. Процитовано 30 січня 2021.
- fnal.gov — офіційний сайт «Національна прискорювальна лабораторія ім. Енріко Фермі».
- Fermilab Today Daily newsletter
- Other Fermilab online publications
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |