Нейстон
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/36/Wasserl%C3%A4ufer_bei_der_Paarung_crop.jpg/250px-Wasserl%C3%A4ufer_bei_der_Paarung_crop.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/25/Ochromonas_vischeri.jpg/250px-Ochromonas_vischeri.jpg)
Нейсто́н (дав.-гр. νευστός — плаваючий) — сукупність організмів, що живуть біля поверхневої плівки води, тобто поблизу межі водного та повітряного середовищ. Нейстон складають в основному водорості та дрібні безхребетні.
Виділяють епінейсто́н (організми, що живуть над поверхневою плівкою) і гіпонейсто́н (ті, що прикріплюються до неї знизу, або живуть у воді на глибині до кількох міліметрів).
Поняття «нейстон» може деякою мірою (в залежності від визначення) перекриватися з поняттям «плейстон». Іноді нейстоном називають лише ті організми, в житті яких велику роль грає сила поверхневого натягу води і які тримаються саме на поверхневій плівці[1][2]. При цьому ширшу групу, що включає всіх приповерхневих організмів, інколи називають плейстоном. Але за більш поширеним визначенням, плейстон — це тільки напівзанурені організми, що не обов'язково тісно пов'язані з поверхневою плівкою[2][3].
Нейстон включає мало видів порівняно з планктоном, нектоном та бентосом. До його складу входять деякі найпростіші, одноклітинні водорості, дрібні легеневі молюски, планарії, клопи-водомірки, жуки-вертлячки, личинки комарів та ряд інших дрібних організмів. Велику частину прісноводного нейстону складають водорості різних відділів: золотисті (Chromulina), евгленові (Euglena, Trachelomonas), зелені (Chlamydomonas), жовто-зелені (Botrydiopsis) та інші. До морського гіпонейстону інколи відносять також постійних або тимчасових мешканців верхнього шару води (0—5 см), наприклад, мальків риб, личинок деяких донних тварин.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/57/Blue_dragon-glaucus_atlanticus_%288599051974%29.jpg/220px-Blue_dragon-glaucus_atlanticus_%288599051974%29.jpg)
Нейстонні плівки утворюються, як правило, в стоячих водоймах (озера, болота, калюжі, канави тощо), але можуть з'являтися і в інших водоймах — у місцях, де вода достатньо спокійна. Організми нейстону нерідко розмножуються настільки, що вкривають воду суцільним покривом, при цьому їх кількість на 1 мм² поверхні може досягати десятків тисяч.
У багатьох нейстонних мікроорганізмів для утримання в приповерхневому шарі води є спеціальні пристосування — різні вирости, «вітрила», газові вакуолі в клітинах, велика кількість олії у вигляді включень, слизова оболонка клітин тощо.
Нейстон називають інкубатором моря. При нафтовому забрудненні гинуть в першу чергу саме нейстонні організми.
- ↑ plankton - Britannica Online. Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 8 вересня 2012.
- ↑ а б Зайцев Ю. П. Морская нейстонология. — Киев : «Наукова думка», 1970. — 264 с.
- ↑ Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров. — Москва : Сов. энциклопедия, 1986. — 831 с.
- Зайцев Ю. П. Морская нейстонология. — Киев : «Наукова думка», 1970. — 264 с.
- Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров. — Москва : Сов. энциклопедия, 1986. — 831 с.
- Цвітіння води
- Блакитний дракон — антипод водомірки
- Бульбашковий бар'єр
- Нейстон // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 128.
|