Оболенський Олександр Миколайович
Оболенський Олександр Миколайович | |
---|---|
Народився | 24 лютого 1872 Санкт-Петербург, Російська імперія |
Помер | 14 лютого 1924 (51 рік) Париж, Франція |
Поховання | Батіньйоль |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | офіцер |
Alma mater | Пажеський корпус |
Військове звання | генерал-майор |
Батько | Nikolai Obolenskyd |
У шлюбі з | Salomea Dadianid |
Діти | Alexander Obolenskyd |
Олекса́ндр Микола́йович Оболе́нський (рос. Александр Николаевич Оболенский; 24 лютого 1872, Санкт-Петербург — 14 лютого 1924, Париж) — російський князь (31-е коліно від Рюрика), державний діяч. Генерал-майор (1914), камергер (1912), дійсний статський радник (1913).
Син Миколи Миколайовича Оболенського (1833—1898), який був командиром лейб-гвардії Преображенського полку (1876), генерал-майором почту Його Величності (1878). Олександр мав брата Володимира, сестер Марію та Єлизавету. 1891 року закінчив Пажеський корпус. Випущений в лейб-гвардії Преображенський полк. 1906 року — командир 1-го батальйону полку. Оболенського виключили з гвардії за заворушення в батальйоні.
Від 1907 року служив по Міністерству внутрішніх справ. Від 1908 року — костромський віце-губернатор, у 1910—1914 роках — рязанський губернатор.
Від 2 липня 1914 року до листопада 1916 року — петроградський градоначальник. У цей період Санкт-Петербург перейменовано в Петроград (1914).
Після революції 1917 року учасник Білого руху в складі Північно-Західної армії. В еміграції у Франції. Помер у Парижі.
Був одружений з княжною Саломією (1878—1961), донькою останнього князя Мегрелії Миколи Дадіані.
Діти: Ніна, Микола, Саломія, Олександр.
- Потомство Рюрика. Материалы для составления родословий / Составил Г. А. Власьев. — Т. 1: Князья Черниговские. — Часть 2-ая. — С. 354.
- Російська імператорська армія. Князь Оболенський Олександр Миколайович [Архівовано 10 грудня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |