Ольшанська Ірина Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ольшанська Ірина Михайлівна
Народилася 20 червня 1913(1913-06-20)
Вузлове, Радехівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Померла 6 червня 1997(1997-06-06) (83 роки)
Стрий, Львівська область, Україна
Країна  Україна
Діяльність громадська діячка, вишивальниця
Alma mater Львівська лінгвістична гімназія (1932)
Членство Пласт і Союз українок
Нагороди
Заслужений майстер народної творчості України

Ольшанська Ірина Михайлівна (20 червня 1913 р., с. Холуїв, Радехівський район, Львівська область — 6 червня 1997 р. м. Стрий, Львівська область) — Заслужений майстер народної творчості (1993), українська громадська та мистецька діячка.

Біографія[ред. | ред. код]

Походила із родини священика. Завдяки опіці митрополита Андрея Шептицького з 1923 по 1932 рік навчалася у гімназії СС Василіянок. Брала активну участь у Пласті, Жіночому українському спортивному клубі (ЖУСК). З 1945 мешкала у Стрию. У 1964 заснувала клуб вишивальниць при літературно-мистецькому об'єднанні «Хвилі Стрия». У 1990-1992 роках — голова відновленого у 1990 році Союзу Українок у Стрию. Учасниця численних виставок народної творчості. Твори зберігаються: Музей Етнографії та народного промислу, Львів; Меморіальний музей І. Франка у Нагуєвичах; Музей українського мистецтва в Аделаїді (Південна Австралія).

Досліджувала еволюцію орнаментальних мотивів української вишивки, зокрема, елементів «сонечко», «журавлики», «летячий». Як мистецький діяч тісно контактувала із Ольгою Бачинською, Вірою Свєнціцькою, Раїсою Захарчук-Чугай, Тамарою Кара-Васильєвою, М. Заневчик, М. Калиняк, Григорієм Паламарем, Остапом Оброцою, Віктором Романюком, О. Величком, Д. Поджоджуком, Михайлом Селівачовим, Михайлом Фіґолем.

Твори[ред. | ред. код]

Доріжки «Дари землі», «Баранячі ріжки», «Журавлі», «Сонечко», наволочка «Пшеничне поле», серветка «Бойківські ружі».

Праці[ред. | ред. код]

  • Символіка орнаменту в українській народній вишивці.
  • Українська народна творчість у поняттях міжнародної термінології. К., 1995 (співавт.).

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Сенатович О. Не гаснуть полотняні письмена
  • Радянська Жінка. 1983. № 3; Мандрик М. Дорога до храму
  • Хвилі Стрия. Стрий, 1995; Верес Г. Світлиця пам'яті. З історії Стрийського музею «Верховина»
  • Хвилі Стрия. Стрий, 1995; Романюк В. Пісня і праця — великі дві сили
  • Хвилі Стрия. Стрий, 1995; Камінська Л. З добром і любов'ю. Слово про «Союз Українок»
  • Хвилі Стрия. Стрий, 1995; Якимчук Н. Пам'яті шкільної товаришки
  • Кур'єр смолоскипу. 1997, № 10(21)
  • Декоративно-ужиткове мистецтво. Слов. Т. 1. /Запаско Я. П., Голод І. В., Білик В. І. та інші. Л., 2000
  • Нагірна В. Берегиня душі українського народу
  • Високий замок. 16 жовт. 2003.