Радехівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Радехівський район
UKR rejon radziechowski COA.png Flag of Radekhiv Raion.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Львівська область
Код КОАТУУ: 4623900000
Утворений: 1965
Населення: 47 748 (на 1.02.2016)
Площа: 1144 км²
Густота: 42.5 осіб/км²
Тел. код: +380-3255
Поштові індекси: 80200-80271
Населені пункти та ради
Районний центр: Радехів
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 31
Міста: 1
Смт: 1
Села: 69
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 80200, Львівська обл., Радехівський р-н, м. Радехів, пр. Відродження, 3, 4-10-48
Веб-сторінка: Радехівська районна державна адміністрація Радехівська районна рада
Голова РДА: Калита Тарас Васильович
Голова ради: Климочко Марія Степанівна

Commons-logo.svg Радехівський район у Вікісховищі

Раде́хівський райо́н — район України на північному сході Львівської області. Районний та адміністративний центр — місто районного значення Радехів. Населення становить 48 414 (на 1 серпня 2013). Площа району 1144 км². Утворено 1965 року.

Географія[ред.ред. код]

Район розташований у північній частині Львівської області, межує з Кам'янко-Бузьким, Сокальським, Бродівським, Буським районами та Горохівським районом Волинської області, а також з м. Червоноград. Район в сьогоднішніх межах утворений в 1965 році.

Площа району становить 1144 км².

Територію району перетинають шосейні шляхи ЛьвівЛуцьк, БродиЧервоноград, Радехів—Берестечко, ВузловеБуськ, СокальСтоянів; залізничні колії Львів—Ковель, Львів—Санкт-Петербург.

Рельєф рівнинний. Найбільші річки — Західний Буг з притоками Білостоком та Холоївкою і Стир з притоками Березівкою, Радоставкою, Судилівкою.

Ґрунти перегнійно-карбонатні. У долинах приток Західного Бугу і Стиру — великі торф'яні масиви. В західній частині району залягають поклади кам'яного вугілля. Велику частину території, майже 25 відсотків, займають ліси, переважно соснові, дубові. В околиці села Нестаничі ростуть карликові дуби.

Національний склад району станом на 2001 р.: [1]

національність кількість осіб %
українці 52 112 99,38
росіяни 218 0,42
білоруси 26 0,05
поляки 22 0,04
молдовани 13 0,02
інші 47 0,09
не вказали 1 ...
всього 52 439 100

Історія[ред.ред. код]

Нинішня територія Радехівського району у 12 столітті входила до так званого Белзького князівства, яке утворилося близько 1170 року. Воно належало спочатку Володимир-Волинському, а потім Галицько-Волинському князівству. Белз був одним із великих міст на заході Волинського князівства.

У сиву давнину з далекого півдня через Радехівщину перейшла орда татар хана Батия, прямуючи на Володимир-Волинський. Татарська навала та спустошення цієї території привела до великого голоду, що було причиною трирічної епідемії (подібна ж трагедія повторилася і в 1314 році). Об'єднане в кінці 12 століття Галицько-Волинське князівство зміцнившись економічно і політично, стало сильним постом на заході руських земель проти натиску німецьких, угорських, польських та литовських феодалів-завойовників.

У сиву давнину сюди, з далекого півдня, через Буськ, Стоянів та Сокаль широкою дорогою, так званим «чорним шляхом» проходили каравани купців, торговців.

У другій половині 19 століття Радехівська латифундія перейшла до сім'ї графа Бадені, який одружився на дочці Міра. Бадені рахувався сьомим із десяти найбагатших магнатів Галичини. Він був намісником цісаря в Галичині.

На згадку про скасування панщини в селі Павлові побудований 4-ох метровий пам'ятник, обеліск якого нагадує давню Єгипетську піраміду з датою 1851 рік.

З другої половини 19 століття діє товариство «Просвіта», яке ставило собі за мету відстоювати українську мову та культуру від посягань австро-угорської та московської влади, польських шовіністів. Відомо, що перші читальні «Просвіти» існували в селах Радехівщини у 80-их роках 19 століття.

17 січня 1940 року утворено Радехівський район. 13 вересня 1940 року до складу району увійшла частина сіл Шевченківського району.

У 1962 році до складу району увійшов Лопатинський район.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Станіславчицьку сільраду Радехівського району до складу Бродівського району.[2]

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 1 селищну раду та 31 сільських рад, які об'єднують 71 населений пункт і підпорядковані Радехівській районній раді. Адміністративний центр — місто Радехів[3].

Економіка[ред.ред. код]

На території району нараховується 36 сільськогосподарських підприємств, 59 фермерських господарств. Виробничий напрямок господарств тваринницько-буряківничий з розвинутим зерновим господарством.

На території району діє 15 промислових підприємств. Найбільші із них:

  • ТзОВ «Радехів-цукор»,
  • ЗАТ «Галичина»,
  • Вузлівський та Лопатинський спиртзаводи,
  • Стоянівський та Лопатинський торфобрикетні заводи,
  • ДП Радехівське лісомисливське господарство.
  • ТзОВ «Мебель-сервіс»
  • Барс ЛТД

У районі зареєстровано понад 150 суб'єктів малого підприємництва.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Пам'ятки архітектури[ред.ред. код]

  • Церква Покрова Богородиці з дзвіницею (1724 р.), дерев'яна; с. Вузлове
  • Костел Непорочного Зачаття Діви Марії (1772 р.), смт. Лопатин
  • Церква з каплицею, с. Нестаничі
  • Церква Преображення Господнього (1738 р.), дерев'яна; с. Новий Витків (район «Старий Витків»)
  • Церква Успіння Пресвятої Богородиці з дзвіницею (1738 р.), дерев'яна; с. Оглядів
  • Церква Св. Духа (1727 р.) з дзвіницею (1786 р.), дерев'яна; с. Полове
  • Церква Різдва Пресвятої Богородиці з дзвіницею (1700 р.), дерев'яна; с. Радванці
  • Церква Симеона Стовпника (1700 р.), с. Сушно
  • Церква Пресвятої Трійці (1760 р.) з дзвіницею (1721 р.), дерев'яна; с. Трійця
  • Костели в селах Сушно, Стоянів, Йосипівка

Пам'ятки природи[ред.ред. код]

  • Заповідне урочище «Грицеволя», Лопатинське лісництво
  • Загальнозоологічний заказник «Пукачів», Радехівське лісництво
  • Заповідне урочище «Топорів», Нивицьке лісництво
  • Лісовий заказник загальнодержавного значення «Лопатинський», Лопатинське лісництво
  • Група із 22 столітніх ясенів у м. Радехові, вул. Витківська

Транспорт[ред.ред. код]

Відомий вкрай поганим станом навіть центральних доріг (зокрема, Н17) станом на 2010-і роки. Зокрема, відтинок колись дороги Т 1410 Червоноград — Радехів назвали «Чеченська дорога».[4] Часто через це відбуваються акції протесту.[5][6][7]

Відомі люди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Сокальський район Волинська область
(Горохівський район)
Gray compass rose.svg
Кам'яно-Бузький район Буський район Бродівський район