Павутинна мозкова оболона
Павутинна мозкова оболона | |
---|---|
Деталі | |
Попередник | Нервовий гребінь |
Частина від | мозкові оболони |
Система | Центральна нервова система |
Артерія | відсутні. Живлення відбувається за допомогою цереброспінальної рідини |
Вена | відсутні |
Нерв | відсутні |
Ідентифікатори | |
Латина | Tunica Arachnoidea Encephali |
MeSH | D001099 |
NeuroNames | 1464 |
TA98 | A14.1.01.201 |
TA2 | 5386 |
FMA | 9591 |
Анатомічна термінологія |
Павутинна мозкова оболона (лат. tunica arachnoidea encephali) — одна з трьох мозкових оболон, які покривають головний та спинний мозок . Вона утворена як похідна мезектодерми нервового гребеня ембріона.
Павутинна мозкова оболона розташована між двома іншими мозковими оболонами — більш поверхневою й набагато товщою твердою мозковою оболоною та більш глибокою м'якою мозковою оболоною, від якої її відокремлює субарахноїдальний простір. Павутинна оболона — тоненька, напівпрозора, не має судин. Вона щільно прилягає до звивин мозку, але не заходить у борозни (за винятком поздовжньої щілини, яка розділяє ліву та праву півкулі головного мозку), внаслідок чого між судинною й павутинною оболонами утворюються підпавутинні (субарахноїдальні) цистерни (лат. cisternae subarachnoideae), заповнені спинномозковою рідиною (лат. liquor cerebrospinalis), за рахунок якої й відбувається живлення самої павутинної оболони. Спинномозкова рідина циркулює під павутинною оболоною в субарахноїдальному просторі в межах сітки трабекул, що простягаються між павутинною й м'якою оболонами. Павутинна оболона утворює так звані пахіонові / павутинні грануляції, через які спинномозкова рідина (ліквор) виходить із субарахноїдального простору й потрапляє до кров'яного русла. Грануляції, названі пахіоновими по імені дослідника Антоніо Паккіоні (Пахіоні), являють собою невеликі виступи, що проходять через тверду мозкову оболонку й сягають венозних синусів мозку.
На відміну від твердої мозкової оболони, яка має багату судинну сітку й живиться багатьма артеріями, павутинна оболона та м'яка оболона, що знаходиться під нею, зазвичай судин не мають.
Павутинна й тверда мозкові оболони прилягають щільно одна до одної в черепі й протягом хребетного каналу й далі до крижового сегменту S2, де ці дві оболони зливаються в одну кінцеву нитку (лат. filum terminale), яка кріпиться до кінця куприкового кінця хребетного каналу. Між твердою та павутинною мозковими оболонами знаходяться вени, що поєднують венозну систему мозку з венами твердої мозкової оболони[1].
Павутинну й м'яку мозкові оболони в спеціальній літературі іноді розглядають як єдину структуру — лептоменінкс (leptomeninx, від грец. λεπτός, що означає «тонкий»). Відповідно тверда оболона грецькою мовою називається пахіменінкс (pachymeninx). Ці грецькі терміни фігурують у назвах захворювань відповідних мозкових оболон — лептоменінгіту та пахіменінгіту[2]
Ліквор (спинномозкова рідина) циркулює в субарахноїдальному просторі (просторі між арахноїдальною й м'якою оболонами). Ця рідина виробляється хоріоідними судинним сплетенням шлуночків мозку, які безпосередньо зв'язані з субарахноїдальним простором. Спинномозкова рідина — прозора, безбарвна, виробляється приблизно на 500 мл / добу. Рівень електролітів, рівень глюкози та рН майже відповідають подібним рівням у плазмі крові, але наявність крові в лікворі завжди є ненормальним явищем[3].
Назву «павутинна» ця оболона одержала за подібний до павутиння вигляд трабекул, які простягаються вниз через субарахноїдальний простір і прикріплюються до м'якої мозкової оболони (лат. pia mater — «ніжної матері»).
-
На зображенні павутинна оболона й підпавутинний простір
-
Структура павутинної оболони в тому числі павутинні (пахіонові) грануляції
-
Павутинна речовина лежить під твердою мозковою оболонкою, артерії та вени проходять по ній.
-
Схематичний зріз шкіри голови.
-
Довгастий мозок та його оболонки.
-
Спинний мозок. Оболони та нервові корінці. Глибокий переріз. Вигляд ззаду.
-
Оболони мозку та поверхневі мозкові вени. Глибокий розріз. Вигляд згори.
-
Оболони мозку та поверхневі мозкові вени. Глибокий розріз. Вигляд згори.
- ↑ «Microscopic Morphology and Histology of the Human Meninges». Mar2005. p22-34.
- ↑ «Overview of Adult Traumatic Brain Injuries.» Retrieved on 2008-01-16. «The Distribution of arachnoid membrane within the velum interpositum». Acta neurochirurgica Sept2012Vol 154 Issue 9, page 1711—1715. Authors: Zhang, Xi-an; Qi, Songtao; Fan, Jun; Huang, Guanglong; Peng, Junxiang; Xu, Jiaming.
- ↑ «The intracranial arachnoid mater». Child's Nervous system; Jan2013, Vol29, Issue 1, p17-33, 17p. Authors: Adeeb, Nimer; Deep, Aman; Griessernauer, Christoph; Mortazavi, Martin; Watanabe, Koichi; Loukas, Marios; Tubbs, R.; Cohen, Aaron.