Панов Олександр Миколайович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Панов Олександр Миколайович | |
|---|---|
| англ. Aleksandr Nikolayevich Panov, рос. Панов, Александр Николаевич | |
| Народився | 6 липня 1944 (80 років) Москва, СРСР |
| Місце проживання |  Росія |
| Країна | Росія |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | дипломат, японіст |
| Alma mater | МДІМВ |
| Галузь | дипломатія японістика |
| Заклад | Московський державний інститут міжнародних відносин |
| Вчене звання | доктор наук |
| Науковий ступінь | доктор політичних наук |
| Нагороди |   |
Олександр Миколайович Панов (нар. 6 липня 1944, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський, російський дипломат, японознавець. Доктор політичних наук, професор.
Закінчив МДІМВ (1968). На дипломатичній роботі з 1968 року[1][2]. Кандидат історичних наук, доктор політичних наук. Володіє англійською та японською мовами.
- 1961—1962 рр. — кресляр.
- 1968 г. — референт Далекосхідного відділу МЗС СРСР.
- 1968—1971 рр. — аташе Посольства СРСР в Японії.
- 1971—1977 рр. — викладач, старший викладач МДІМВ.
- 1977—1981 рр. — третій секретар, другий секретар Постійного представництва СРСР при ООН в Нью-Йорку (США).
- 1982—1983 рр. — перший секретар Другого далекосхідного департаменту МЗС СРСР.
- 1983—1988 рр. — радник Посольства СРСР в Японії.
- 1988—1991 рр. — завідувач відділом, начальник Управління Тихоокеанського регіону і Південно-Східної Азії МЗС СРСР.
- 1991—1992 рр. — директор Департаменту Тихоокеанського регіону і Південно-Східної Азії МЗС Росії.
- 10 лютого 1992 — 1 листопада 1993 рр. — Надзвичайний і повноважний посол Російської Федерації в Республіці Корея[1] .
- 30 грудня 1993 — 15 жовтень 1996 рр. — заступник міністра закордонних справ Росії[1].
- 6 вересня 1996 — 25 січень 2003 рр. — Надзвичайний і повноважний посол Російської Федерації в Японії.
- 29 квітня 2004 — 20 червня 2006 рр. — Надзвичайний і повноважний посол Російської Федерації в Норвегії[1].
Надзвичайний і повноважний посол (10 лютого 1992)
Одружений, має дітей.
- Орден Пошани (1998).
- Медаль «За трудову доблесть» (1986).
- Заслужений працівник дипломатичної служби Російської Федерації (28 червня 2005) — За багаторічну активну громадську роботу щодо соціальної підтримки ветеранів та патріотичного виховання молоді.
- Новейшая история Японии. Оккупационный период 1945—1952. — М., 1979.
- Японская дипломатическая служба. — М.: Издательство «Международные отношения», 1988.
- От недоверия к доверию. За кулисами переговоров с Японией по мирному договору и «северным территориям» (на японском языке). Издательство «Саймару» (Япония), 1992.
- После грозы — ясно. Семь лет российско-японских отношений 1996—2003 гг. (на японском языке). Издательство «Эн-Эйч-Кэй» (Япония), 2004.
- Россия и Япония. Становление и развитие отношений в конце XX — начале XXI века. — М.: Издательство «Известия», 2007.
- Клан Хатояма. Портрет семьи на фоне истории Японии. — М.: Издательство «Олма-пресс», 2010.
- Революция Сёва. Модернизация Японии в послевоенный период. Издательство «Восток-Запад», 2011
- 不信から信頼へ : 北方領土交渉の内幕. 高橋実、佐藤利郎 訳. サイマル出版会. 1992. ISBN 4377309463.
{{cite book}}: Текст «和書» проігноровано (довідка) - 雷のち晴れ : 日露外交七年間の真実. 鈴木康雄 訳. 日本放送出版協会. 2004. ISBN 414081005X.
{{cite book}}: Текст «和書» проігноровано (довідка) - 日本の外交活動.
{{cite book}}: Текст «和書» проігноровано (довідка) - ロシア大使が写した日本の日常.
{{cite book}}: Текст «和書» проігноровано (довідка) - その他、著書多数。ロシア国内ではワイン専門書を執筆し、ベストセラーとなった。
- Профіль на сайті Асоціації японознавців
- Профіль на сайті Дипломатичної академії МЗС Росії
- Профіль на сайті МГИМО
- Біографія на az-libr.ru
- Інтерв'ю в журналі «Міжнародні процеси»
- 厳しくも悲観するな. ロシアNOW. 9 серпня 2013.
{{cite journal}}: Текст «和書» проігноровано (довідка)[недоступне посилання з квітня 2019] - プチャーチン提督が言い遺した道. ロシアNOW. 20 травня 2015. Архів оригіналу за 9 жовтня 2015. Процитовано 22 листопада 2017.
{{cite journal}}: Текст «和書» проігноровано (довідка) - アレクサンドル・パノフ『雷のち晴れ : 日露外交七年間の真実』NHK出版
- はじめに 日本の読者へ、2004年9月
- 目次
- アレクサンドル・N・パノフ(англ.)
- 2003年10月、離任を控えた日本記者クラブでのお別れ会見で、「私の生まれはモスクワだが、外交官（としての私）のふるさとは日本だ」と述べた[3]。
- 2013年7月11日、ロシア国営ラジオ『ロシアの声』で、北方領土交渉に関する日本のリーク（情報漏洩）文化について苦言を呈した[4][5]。18日付のロシアの『独立新聞』に日本の元外務省欧州局長の東郷和彦（京都産業大学教授）と「日露平和条約交渉問題の解決に向けて」と題する共同論文を発表した。その論文で北方領土問題について、1956年の日ソ共同宣言に基づく歯舞・色丹の2島返還と国後・択捉両島での共同経済活動を同時並行的に協議する案を提案した。佐藤優（作家）はこの論文について「今後の北方領土交渉にとって、実現可能性のある指針になります」と評価した[6][7]。
- ↑ а б в г Official Web site of the Embassy of the Russian Federation in Oslo, Norway. Архів оригіналу за 5 травня 2006. Процитовано 22 листопада 2017.
- ↑ Europa Publications. (2004). The International Who's Who 2004, с. 1282, на «Google Books»(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
- ↑ 飯島一孝 (6 жовтня 2003). 「外交官のふるさと」は日本. 日本記者クラブ. Процитовано 13 червня 2015.
- ↑ 佐藤優 (14 липня 2013). 「合意覆すな」 元露駐日大使のメッセージ. SankeiBiz. Процитовано 13 червня 2015.
- ↑ プーチン大統領のサハリン訪問を恐れる必要はなし. ロシアの声. 16 липня 2013. Архів оригіналу за 15 червня 2015. Процитовано 13 червня 2015.
- ↑ モスクワ共同 (18 липня 2013). 北方領土２島返還と共同経済活動 パノフ、東郷氏が提案. 共同通信. Процитовано 13 червня 2015.
- ↑ 佐藤優 (25 липня 2013). 佐藤優のインテリジェンスレポート 7月18日付『独立新聞』に掲載された北方領土交渉に関する東郷、パノフ共同論文. 講談社. Процитовано 13 червня 2015.
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль | CiNii: DA05642300 · Freebase: /m/0g56n3b · GND: 103728775 · ISNI: 0000000111928427 · LCCN: n81101679 · MAK: 9810557930405606 · NDL: 00472714 · NKC: jo20221144810 · NTA: 256005869 · NUKAT: n2006126984 · SUDOC: 124080146 · VIAF: 162897885 |
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |