Паоло Орландоні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Паоло Орландоні
Паоло Орландоні
Паоло Орландоні
Особисті дані
Народження 12 серпня 1972(1972-08-12) (51 рік)
  Больцано, Італія
Зріст 190 см
Вага 90 кг
Громадянство  Італія
Позиція воротар
Юнацькі клуби
1987–1990 Італія «Інтернаціонале»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1990–1998 Італія «Інтернаціонале» 0 (0)
1991–1992   Італія «Мантова» 8 (-8)
1992–1993   Італія «Леффе» 8 (-6)
1993–1994   Італія «Казарано» 23 (-23)
1994–1995   Італія «Про Сесто» 25 (-33)
1995–1996   Італія «Анкона» 14 (-20)
1996–1997   Італія «Фоджа» 1 (-1)
1997–1998   Італія «Ачиреале» 28 (-12)
1998–2000 Італія «Реджина» 47 (-52)
2000   Італія «Болонья» 3 (0)
2000–2001   Італія «Лаціо» 1 (0)
2001–2005 Італія «П'яченца» 64 (-85)
2005–2012 Італія «Інтернаціонале» 4 (-3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2012–2015 Італія «Інтернаціонале» (вор. юнаки)
2015– Туреччина «Фенербахче» (воротарі)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Паоло Орландоні (італ. Paolo Orlandoni, нар. 12 серпня 1972, Больцано) — колишній італійський футболіст, що грав на позиції воротаря. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Наразі входить до тренерського штабу клубу «Фенербахче».

Більшу частину кар'єри належав «Інтернаціонале», з яким виграв низку італійських та міжнародних трофеїв, проте за основну команду майже не грав.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 12 серпня 1972 року в місті Больцано. Вихованець футбольної школи клубу «Інтернаціонале». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1990 року в основній команді того ж клубу, проте до основи не пробився. Через це до 1998 року виступав на правах оренди за нижчолігові команди «Мантова», «Леффе», «Казарано», «Про Сесто», «Анкона», «Фоджа» та «Ачиреале».

В липні 1998 року підписав контракт з «Реджиною», де відразу став основним воротарем і в першому ж сезоні допоміг команді зайняти 4 місце в Серії Б та вийти в еліту. Наступного сезону дебютував за «Реджину» у Серії А в першому турі проти «Ювентуса» (1:1) і залишався основним голкіпером клубу аждо січня, коли був відданий в оренду в інший клуб Серії А «Болонья». Тут Орландоні програв місце в основі Джанлуці Пальюці, через що до кінця сезону зіграв лише 3 матчі.

Паоло Орландоні під час виступів за «Інтернаціонале».

У сезоні 2000/01 виступав за «Лаціо», проте був лише третім воротарем команди після Анджело Перуцці та Луки Маркеджані, через що навіть на виграний римлянами Суперкубок Італії 2000 року Орландоні не потрапив навіть у заявку, а всього за сезон зіграв лише в одному матчі.

Влітку 2001 року підписав контракт з «П'яченцою», де став змінщиком Маттео Гуардальбена. 2004 року Гуардальбен покинув команду і Орландоні став основним гравцем «П'яченци».

2005 року повернувся до клубу «Інтернаціонале», після того як «нерадзуррі» покинули Фабіан Каріні і Альберто Фонтана. Орландоні підписав дворічний контракт, і став третім голкіпером після Франческо Тольдо і Жуліо Сезара. Дебютував за рідний клуб 14 травня 2006 року у матчі Серії А проти «Кальярі» (2:2). Цей матч став для нього єдиним у тому сезоні за клуб, а в наступному він взагалі жодного разу не з'явився на полі.

У сезоні 2010/11 Орландоні зіграв свою першу і єдину гру у єврокубках — в матчі Ліги чемпіонів проти німецького «Вердера» у віці 38 років. Всього ж, будучи лише третім воротарем і дуже рідко потрапляючи навіть у заявку, виграв з «Інтернаціонале» п'ять чемпіонських титулів (зігравши при цьому всього у чотирьох матчах протягом семи сезонів), три італійських кубки (1 матч за 7 сезонів), чотири італійські Суперкубки (жодного разу не потрапив навіть на лаву для запасних), а також Лігу чемпіонів і клубний чемпіонат світу у 2010 році.

Після закінчення сезону 2011/12, в якому не провів за команду жодного матчу, завершив ігрову кар'єру[1].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 2012 року, увійшовши до тренерського штабу клубу «Інтернаціонале» і працював тренером воротарів юнацької команди[2].

З літа 2015 року входить до тренерського штабу клубу «Фенербахче»[3].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Єврокубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1991-92 Italia «Мантова» C2 (IV) 8 −8 CIC ? ? 8+ −8+
1992-93 Italia «Леффе» C1 8 −6 CIC ? ? 8+ −6+
1993-94 Italia «Казарано» C1 22 −22 CIC ? ? 22+ −22+
1994-95 C1 1 −1 CIC ? ? 1+ −1+
Усього за «Казарано» 23 −23 ? ? 23+ −23+
1994-95 Italia «Про Сесто» C1 25 −33 25 −33
1995-96 Italia «Анкона» B 14 -20 КІ ? ? 14+ -+
1996-97 Italia «Фоджа» B 1 −1 КІ 1+ −1+
1997-98 Italia «Ачиреале» C1 28 −12 CIC ? ? ? −12+
1998-99 Italia «Реджина» B 34 −31 КІ 1 −1 35 −32
1999-00 A 13 −21 КІ 4 -? 17 −21+
Усього за «Реджину» 47 −52 5 −1+ 52 −53+
1999-00 Italia «Болонья» A 3 0 3 0
2000-01 Italia «Лаціо» A 1 0 КІ 0 0 1 0
2001-02 Italia «П'яченца» A 13 −17 КІ 4 −5 17 −22
2002-03 A 12 −24 КІ 3 −1 15 −25
2003-04 B 12 −16 КІ 0 0 12 −16
2004-05 B 27 −28 КІ 3 0 30 −28
Усього за «П'яченцу» 64 −85 10 −6 74 −91
2005-06 Italia «Інтернаціонале» A 1 −2 СІ 0 0 1 −2
2006-07 A 0 0 СІ 0 0 0 0
2007-08 A 2 −1 КІ 1 −1 СІ 0 0 3 −2
2008-09 A 1 0 СІ 0 0 1 0
2009-10 A 0 0 СІ 0 0 0 0
2010-11 A 0 0 КІ 0 0 ЛЧ 1 −3 СІ+СУ+КЧС 0 0 1 −3
2011-12 A 0 0 КІ 0 0 ЛЧ 0 0 СІ 0 0 0 0
Усього за «Інтернаціонале» 4 −3 1 −1 1 −3 6 −7
Усього за кар'єру 226 −243 16+ −9+ 1 −3 243+ −254+

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Інтернаціонале»: 2005-06, 2006-07, 2007-08, 2008-09, 2009-10
«Інтернаціонале»: 2005-06, 2009-10, 2010-11
«Лаціо»: 2000
«Інтернаціонале»: 2005, 2006, 2008, 2010
«Інтернаціонале»: 2009-10
«Інтернаціонале»: 2010

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Grazie Orlandoni – Спасибо тебе, Орландони » Интермилано
  2. Samaden: "Avanti nel segno della continuità". Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 серпня 2015.
  3. ORLANDONI: "LA MAGLIA NERAZZURRA SEMPRE DENTRO DI ME". Архів оригіналу за 2 вересня 2015. Процитовано 26 серпня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]