Папуга-віхтьохвіст сулавеський
| Папуга-віхтьохвіст сулавеський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Prioniturus platurus (Vieillot, 1818) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Папуга-віхтьохвіст сулавеський[2] (Prioniturus platurus) — вид папугоподібних птахів родини Psittaculidae. Ендемік Індонезії.
Довжина птаха становить 28 см, вага 220 г, довжина крила 16,6-18,7 см. Забарвлення переважно зелене, горло, груди і живіт жовтувато-зелені. На тімені рожевувато-червона пляма, за якою іде сизувато-сіра пляма. На верхній частині спини є оранжево-жовтий "комірець". Першорядні покривні пера крил тьмяно-сірі, другорядні покривні пера зеленувато-блакитні з жовтуватими краями, нижні покривні пера крил і хвоста зеленувато-блакитні. Стернові пера зелені з чорними і синіми кінчиками, два центральних стернових пера видовжені, мають голі стрижні, на кінці у них чорнувато-зелені "віхті". Навколо очей вузькі сіруваті кільця. Дзьоб світло-сизувато-роговий, на кінці чорнуватий. Райдужки темно-карі, лапи світло-сірі. У самиць плями на тімені і "комір" на спині відсутні, верхні покривні пера крил більш зелені, хвіст коротший. Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення самиць, однак центральні стернові пеера у них звичайні[3][4].
Виділяють три підвиди:[5]
- P. p. talautensis Hartert, E, 1898 — острови Талауд[en];
- P. p. platurus (Vieillot, 1818) — Сулавесі і сусідні острови;
- P. p. sinerubris Forshaw, 1971 — острови Таліабу і Манґоле[en] (архіпелаг Сула[en]).
Сулавеські папуги-віхтьохвости живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, в садах і на плантаціях[6]. Зустрічаються невеликими зграйками, на висоті до 3000 м над рівнем моря. Живлятся насінням і плодами. Гніздяться в дуплах дерев.
- ↑ BirdLife International (2016). Prioniturus platurus.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Zoological Society of London (1860). Proceedings. с. 223—224.
- ↑ Golden-mantled Racquet-tailed Parrot. All about parrots. World Parrot Trust. Процитовано 19 липня 2014.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 19 травня 2022.
- ↑ Riley, Jon (1 грудня 2000). Gunung Ambang. OBC Bulletin 32. Oriental Bird Club. Процитовано 16 липня 2014.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |