Папуга-червоногуз сивоголовий
Папуга-червоногуз сивоголовий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Pionus seniloides (Massena & Souancé, 1854) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Psittacus selinoides Pionus tumultuosus seniloides | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Папу́га-червоногу́з сивоголовий[2] (Pionus seniloides) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae)[3]. Мешкає в Андах. Раніше вважався конспецифічним з пурпурововолим папугою-червоногузом.
Довжина птаха становить 30 см. Забарвлення переважно зелене, нижня частина тіла блідіша. Пера на лобі і передній частині тім'я сірувато-білі з оранжево-червоними кінчиками. Пера на тімені, потилиці і шиї з боків сірувато-сині з чорно-фіолетовими краями, біля основи білі. Пера на задній частині шимї рожевувато-білі. Пера на скронях темно-сірі з рожевим центром. Обличчя і щоки білі, пера на них мають сірі краї, окремі пера на щоках оранжево-червоні. Горло рожеве, груди рожевувато-лілові, живіт коричневий. Нижні покривні пера хвоста червоні. Стернові пера зелені, крайні стернові пера мають тьмяно-фіолетово-сині кінчики, біля основи вони червоні. Нижня сторона крил тьмяно-зелена. Очі карі, навколо очей сірі кільця, дзьоб блідо-оливково-жовтий, лапи зеленувато-сірі.
Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів пера на голові зелені, біля основи білі, пера на тімені мають тьмяно-зелені краї, пера на горлі зелені з тьмяним рожево-ліловим центром.
Сивоголові папуги-червоногузи мешкають в Андах на території західної Венесуели (Кордильєра-де-Мерида), Колумбії, Еквадору і північного Перу. Вони живуть у вологих гірських і хмарних тропічних лісах, на висоті від 1900 до 3000 м над рівнем моря, іноді на висоті 1250 м над рівнем моря. Зустрічаються зграйками від 10 до 20 птахів в кронах дерев. Живляться плодами, ягодами, насінням і квітами. Гніздяться в дуплах дерев.
- ↑ BirdLife International (2016). Pionus seniloides: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 16 січня 2023
- ↑ Pionus seniloides у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 січня 2023.
- Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World; ISBN 0-300-07453-0
- Forshaw (2006) Parrots of the World: An Identification Guide; ISBN 0-691-09251-6
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |