Папірус Фуада 266

Папірус Фуада 266
Мова твору або назви	давньогрецька мова
Абетка	грецька абетка

Папірус Фуада 266 — папірус з фрагментами Септуагінти, що був знайдений у 1939 році в Єгипті; датується І ст. до н. е. Папірус не зберігся як цілісний сувій, а складається зі 117 фрагментів, які містять уривки книг Буття і Повторення Закону. Папірус названий на честь Ахмеда Фуада І.

Фрагмент цього папірусу був оприлюднений 1944 року В. Водделем у «Журналі теологічних досліджень» («Journal of Theological Studies», т. 45, с. 158—161). У 1948 році двоє місіонерів, випускники Біблійної школи «Гілеад» Товариства «Вартова башта», придбали в Каїрі фотографії 18-ти фрагментів цього папірусу і отримали дозвіл на їх публікування. Згодом 12 з цих фрагментів були оприлюднені в «Християнських Грецьких Писаннях. Перекладі нового світу» (1950 р., с. 13, 14; видання англійською мовою). Фотографії з цього видання лягли в основу трьох наукових досліджень: 1) «Papiro Fuad, Inv. 266. Analisi critica dei Frammenti pubblicati in: 'New World Translation of the Christian Greek Scriptures'. Brooklyn (N. Y.)1950 p.13s.» А. Ваккарі, що вийшло 1957 року у берлінському виданні «Studia Patristica» (т. І, ч. І, с. 339—342) під редакцією К. Аланда і Ф. Кросса; 2) «Papyrus Fouad Inv. No. 266» В. Баарса, надруковане у виданні «Nederlands Theologisch Tijdschrift» (Вагенінген, 1959, т. ХІІІ, с. 442—446); 3) «The Oldest Greek Text of Deuteronomy» Дж. Говарда, опубліковане у виданні «Hebrew Union College Annual» (Цинциннаті, 1971, т. XLII, c. 125—131).

У своєму коментарі до папірусу Фуада 266 П. Кале написав: «Наступні фрагменти цього папірусу відтворено з фотографії Біблійним і трактатним товариством „Вартова башта“ у вступі до англійського перекладу Нового Завіту (Бруклін, Нью-Йорк, 1950). Характерною особливістю цього папірусу є той факт, що в ньому Боже ім'я передано у вигляді тетраграми єврейським квадратним письмом. За моїм дорученням отець Ваккарі дослідив фрагменти цього папірусу і дійшов висновку, що цей папірус, написаний, вочевидь, приблизно на 400 років раніше за Ватиканський кодекс, містить, імовірно, найкращий текст Повторення Закону в перекладі Септуагінта з тих, що дійшли до наших днів» («Studia Evangelica», ред. К. Аланд, Ф. Кросс, Ж. Даніелу, Г. Різенфельд, Берлін, 1959, с. 614).

117 фрагментів папірусу Фуада 266 були опубліковані у виданні «Etudes de Papyrologie» (Каїр, 1971, т. 9, с. 81-150, 227, 228). У 1980 році в Бонні в 27-му томі серії «Papyrologische Texte und Abhandlungen» Закі Алі і Людвіг Кьонен опублікували працю під назвою «Three Rolls of the Early Septuagint», що містила фотографії усіх фрагментів цього папірусу.

У папірусі Фуада 266 Боже ім'я передане у формі тетраграми єврейським квадратним письмом в таких місцях: Повторення Закону 18:5, 5, 7, 15, 16; 19:8, 14; 20:4, 13, 18; 21:1, 8; 23:5; 24:4, 9; 25:15, 16; 26:2, 7, 8, 14; 27:2, 3, 7, 10, 15; 28:1, 1, 7, 8, 9, 13, 61, 62, 64, 65; 29:4, 10, 20, 29; 30:9, 20; 31:3, 26, 27, 29; 32:3, 6, 19. Отже, у цій збірці тетраграма вживається в 49-ти ідентифікованих місцях Повторення Закону. Крім того, у цій збірці тетраграма міститься ще в трьох неідентифікованих місцях, а саме у фрагментах 116, 117 і 123.

Папірус Фуада 226 є одним з тих давніх цінних папірусів, які дають змогу визначити текст Септуагінти. Папірус Фуада 226 містить неспростовні докази того, що первісний текст Септуагінти містив Боже ім'я, записане у вигляді тетраграми єврейським квадратним письмом. А це в свою чергу дозволяє дійти висновку, що ранні християни знали і вживали Боже ім'я в тексті Християнських Грецьких Писань (Новому Завіті), коли цитували ті місця Септуагінти, що містили тетраграму.

Література

• Rahlfs, Alfred (2004). Septuaginta — Vetus testamentum Graecum. 1/1: Die Überlieferung bis zum VIII. Jahrhundert. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht.
• Würthwein Ernst (1988). Der Text des Alten Testaments, Stuttgart: Deutsche Bibelgesellschaft, p. 192.
• Wadell, W. G. (1944). «The Tetragrammaton in the LXX». 45. Oxford University Press: JTS: 158—161.
• Studio Patristica, volume I, part I by Kurt Aland and F. L. Cross, Berlino 1957, pp.339-342;
• W. Baars. Papiro Fouard Inv. N. 266 published by Nederlands Theologisch Tijdschrift, volume XIII, Wageningen, 1959, pp. 442—446
• Howard, George. The Oldest Greek Text of Deuteronomy. XLII. Cincinnati 1971: Hebrew Union College Annual. pp. 125—131.
• Armin Lange, Matthias Weigold, József Zsengellér, Emanuel Tov, From Qumran to Aleppo: a discussion with Emanuel Tov about the textual history of Jewish scriptures in honor of his 65th birthday (Vandenhoeck & Ruprecht, 2009), p. 60.
• Sabine Bieberstein, Kornélia Buday, Ursula Rapp, Building bridges in a multifaceted Europe: religious origins, traditions (Peeters Publishers, 2006), p. 60.
• W. G. Waddell, «The Tetragrammaton in the LXX», JTS 45 (1944): 158-61.
• Joseph A. Fitzmyer (1979). Wm. B. Eerdmans Publishing, ed. A Wandering Armenian: Collected Aramaic Essays. Grand Rapids. p. 137. ISBN 0-8028-4845-1.
• Françoise Dunand: Papyrus Grecs Bibliques (Papyrus F. Inv. 266). Volumina de la Genèse et du Deutéronome. 1966.
• Études de Papyrologie 9, Cairo 1971, pp. 81-150, 227, 228.
• Zaki Aly: Three Rolls of the Early Septuagint. Genesis and Deuteronomy. A Photographic Edition Prepared in Collaboration with the International Photographic Archive of the Association Internationale de Papyrologues. With Preface, Introduction, and Notes by Ludwig Koenen. Papyrologische Texte und Abhandlungen 27. Bonn 1980. ISBN 3-7749-1417-6
• Françoise Dunand: Papyrus Grecs Bibliques (Papyrus F. Inv. 266). Volumina de la Genèse et du Deutéronome. L'Institut Francais d'Archéologie Orientale. Recherches d'archéologie, de philologie, et d'histoire 27 (1966).
• Alfred Rahlfs: Septuaginta — Vetus testamentum Graecum. Bd. 1/1 — Die Überlieferung bis zum VIII. Jahrhundert. Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 2004. ISBN 3-525-53447-7
• Natalio Fernández Marcos: The Septuagint in Context. Brill Verlag, Boston 2001. ISBN 90-04-11574-9
• Ernst Würthwein, The text of the Old Testament: an introduction to the Biblia Hebraica, trans. E.F. Rhodes, (Wm. Eerdmans 1995), p. 190.
• Armin Lange, Matthias Weigold, József Zsengellér, Emanuel Tov, From Qumran to Aleppo: a discussion with Emanuel Tov about the textual history of Jewish scriptures in honor of his 65th birthday (Vandenhoeck & Ruprecht, 2009), pp. 59–60.

Посилання

• Репродукція 12 фрагментів папірусу Фуада 266 на с. 474—475 у виданні «Християнські Грецькі Писання. Переклад нового світу».

Див. також

• Біблія
• Біблієзнавство