Бюджет участі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бюджет участі, також Громадський бюджет, Партисипативний бюджет чи Партиципаторний бюджет,  — демократичний процес дискусії та прийняття рішень, в якому кожен мешканець населеного пункту має змогу впливати на що витрачати муніципальний бюджет. В Україні почав набирати обертів із реформою Децентралізації.

Історія[ред. | ред. код]

Вперше повний процес творення партисипативного бюджету відбувся у місті Порту-Алегрі (Бразилія) 1989 року[1]. Це щорічний процес дискусії та ухвалення рішень, у якому тисячі мешканців міста вирішують, як видавати частину міського бюджету. У процесі загальнодоступних сусідських, районних і загальноміських зібрань громадяни й обрані бюджетні делегати голосують за те, які пріоритетні потреби профінансувати додатково і на якому рівні. На першому етапі сусіди обирають дільничних і «тематичних» делегатів, які потім на неофіційних зустрічах ухвалюють рішення про пріоритетні інвестиції, надаючи їм визначене число пунктів — чим більше, тим важливіша інвестиція. У другому раунді беруть спільну участь дільничні і «тематичні» збори, які вибирають депутатів до Ради партисипативного бюджету.

Бюджет участі в Україні[ред. | ред. код]

В Україні вперше бюджет участі було впроваджено в 2015 році в трьох містах: Чернігові, Черкасах та Полтаві[2]. Станом на 2018 ПБ діє у більш ніж 85 містах, зокрема в усіх обласних центрах, крім Херсона[3]. Загальний розмір громадського бюджету в усіх українських містах, за весь час його проведення, становить близько 700 млн грн. Найбільший громадський бюджет у м. Київ - 150 млн грн[4].

У 2016 році українська технологічна громадська організація SocialBoost створила онлайн-платформу «Громадський проект», що допомагає українським містам автоматизувати процес партиципаторного бюджету[5]. «Громадський проект» існує в рамках проєкту USAID. SocialBoost є технічним партнером й відповідає за розробку та інтеграцію інформаційних систем з автоматизації процесу в 46 містах України . Серед них Київ, Львів, Дніпро, Суми, Тернопіль, Краматорськ.[6]

Громадський бюджет в малих містах[ред. | ред. код]

Місто Самбір — 35 тис. населення з бюджетом понад 3 млн грн. — отримало можливість використання досвіду польського міста Ряшів у створенні бюджету участі. «Самбірчани мають голос — пілотне впровадження партиципаторного бюджету» — це проєкт, який реалізується Самбірською Агенцією розвитку та Євроінтеграції, міською радою м. Самбора, Асоціацією інновацій та трансферу технологій «Горизонти» Республіка Польща  та  Фондом Міжнародної Солідарності Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії[7].

Проводиться конкурс проєктів [Архівовано 21 листопада 2019 у Wayback Machine.] міста Самбір на он-лайн платформі "Бюджет участі [Архівовано 23 листопада 2019 у Wayback Machine.]", яка створена громадською організацією "Платформа Громадський Контроль [Архівовано 15 листопада 2019 у Wayback Machine.]" у співпраці з V-Jet [Архівовано 17 листопада 2019 у Wayback Machine.].

Критика[ред. | ред. код]

Критики цієї форми демократії вказують, що не існує законодавства, яке зобов'язувало б уряди й органи самоврядування дослухатися до волі мешканців. Зазначається, що найчастіше учасниками місцевих зібрань є найбідніші мешканці та члени бразильської Робітничої партії та союзних їй організацій. Трапляється також так, що влада хоч і погоджується з постановами делегатів, але потім не застосовує їх на практиці, що також може ставити під сумнів результати досліджень на тему успіхів в імплементації нової форми участі громадян у громадському житті. Почавши від 2005 р., лівоцентристські власті міста Порту-Алегрі намагаються обмежити участь пересічних мешканців у процесі ухвалення рішень через централізацію управління, що веде до конфліктів по лінії «органи самоврядування — форуми делегатів».

Партиципаторний бюджет у світі[ред. | ред. код]

У цілому в Латинській Америці, Європі, США та Китаї така практика охоплює понад 250 міст. З муніципального бюджету може виділятись від 1 до 30 % на реалізацію проєктів, запропонованих громадянами[8].

У Європі проєкт підхопили деякі муніципалітети Франції, Італії, Німеччині, Іспанії та Великої Британії, зокрема, дільниці Берліна (Кройцберґ / Kreuzberg) і Лондона (Ледівелл / Ladywell). У Польщі від 2013 року інструмент партиципаторного бюджету використовується у Кракові. Також ПБ є дуже популярним способом передання влади мешканцям у містах Канади.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Participatory Budgeting Project. Архів оригіналу за 14 січня 2013. Процитовано 10 листопада 2012.
  2. Бюджет участі в містах України. Архів оригіналу за 10 серпня 2018.
  3. Громадський бюджет: чи готові мешканці та влада співпрацювати?. Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 10 серпня 2018.
  4. Бюджет участі | Громадський Проект Київ. Громадський Проект (амер.). Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 10 серпня 2018.
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 серпня 2017. Процитовано 27 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 липня 2017. Процитовано 27 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. arsambor.com. arsambor.com. Процитовано 4 листопада 2016.[недоступне посилання з липня 2019]
  8. Бюджет участі. Бюджетна бухгалтерія, № 31, Серпень, 2017 | iFactor. iFactor (uk-UA) . Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 10 серпня 2018.

Ресурси Інтернет[ред. | ред. код]