Перелом Ґалеацці
| Переломо-вивих Ґалеацці | |
|---|---|
 Перелом Ґалеацці. Стрілка показує вивих дистального суглоба ліктьової кістки | |
| Спеціальність | ортопедія |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-10 | S52.3 |
 Galeazzi fractures у Вікісховищі | |
Перелом Ґалеацці - це перелом дистальної третини променевої кістки з вивихом дистального промене-ліктьового суглоба. Класично він включає ізольований перелом місця з'єднання дистальної третини і середньої третини променевої кістки з пов'язаним підвивихом або вивихом дистального промене-ліктьового суглоба; травма порушує вісь суглоба передпліччя[1]. Інша назва — перелом Дюпюітрена (англ. Dupuytren's fracture)[2].
Біль і набряк м'яких тканин проявляються в дистальній третині в місці перелому променевої кістки і в суглобі зап'ястя. Ця травма підтверджується рентгенологічно. Травма передпліччя може бути пов'язана з компартмент-синдромом (пошкодженням м'язів від набряку). Параліч переднього міжкісткового нерва передпліччя (AIN) також може бути присутнім, але його легко пропустити, оскільки сенсорний компонент у цьому випадку відсутній. Суто руховий нерв, AIN - це відділ серединного нерва. Травма AIN може призвести до паралічу довгого згинача великого пальця і м'язів глибокого згинача пальців до вказівного пальця, що призведе до втрати механізму зчеплення між великим і вказівним пальцями. Переломи Ґалеацці іноді пов'язані з падінням зап'ястя через травму променевого нерва, сухожиль розгиначів або м'язів.
Вважається, що етіологія перелому Ґалеацці — падіння, внаслідок якого виникає раптове надмірне осьове навантаження на перерозігнуте передпліччя. Однак дослідники не змогли відтворити механізм пошкодження в лабораторних умовах[1].
Після пошкодження перелом піддається дії деформуючих сил м'язів, включаючи сили розгиначів м'язів плечового променевого відділу, квадратного пронатора та розгиначів великого пальця, а також ваги кисті. Деформуючі пошкодження м'язів та м'яких тканин, пов'язані з цим переломом, неможливо контролювати за допомогою гіпсової іммобілізації.
Переломи Ґалеацці найкраще лікувати відкритою репозицією променевої кістки та дистального променево-ліктьового суглоба[3]. Його називають "переломом з оперативною необхідністю", оскільки він вимагає відкритого хірургічного втручання у дорослих[4]. Без хірургічного втручання перелом призводить до стійких або рецидивуючих вивихів дистальної частини ліктьової кістки. Однак у дітей, скелет яких іще дуже пластичний, перелом, як правило, лікується закритим суміщенням[1].
Переломи Ґалеацці становлять 3-7% усіх переломів передпліччя. Найчастіше їх спостерігають у чоловіків. Хоча, як повідомляється, механізм переломів Ґалеацці лишається неясним, за оцінками, вони становлять 7% всіх переломів передпліччя у дорослих. Вони асоціюються з падінням на випростану руку.
Перелом Ґалеацці названий на честь Рікардо Ґалеацці[5] (1866–1952), італійського хірурга в Istituto dei Rachitici в Мілані, який описав перелом у 1934 році.
- ↑ а б в Ertl, MD, Janos P (4 грудня 2007). Galeazzi Fracture. eMedicine.com. Процитовано 6 November 2009.
- ↑ Англо-український ілюстрований медичний словник Дорланда. У двох томах. / за ред. проф. Павла Джуля ; проф. Бориса Зіменковського. — Львів : Видавничий дім Наутілус, 2002. — С. 926. — ISBN 966-95745-2-8.
- ↑ Hughston, JC (April 1957). Fracture of the distal radial shaft; mistakes in management. J Bone Joint Surg Am. 39-A (2): 249—64.
- ↑ Galeazzi fracture
- ↑ Англо-український ілюстрований медичний словник Дорланда. У двох томах. / за ред. проф. Павла Джуля ; проф. Бориса Зіменковського. — Львів : Видавничий дім Наутілус, 2002. — С. 942. — ISBN 966-95745-2-8.
Treatment of Distal Radial Fractures by Open Reduction and Internal Fixation
| Класифікація | |
|---|---|
| Зовнішні ресурси |