Писачок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Різні види писачків

Писачо́к — інструмент, який використовується при виготовленні писанок. Залежно від регіону України також має назви писа́льце, ки́стка, пищок, мигу́лка, дє́дик[1].

Призначений для нанесення на шкаралупу яйця розтопленого на вогні свічки воску або парафіну. Писачком можна як наносити тонкі лінії рисунку, так і закривати від фарби великі елементи орнаменту.

Конструкція[ред. | ред. код]

Писачки зі згорнутим із бляхи конусом

Писачок складається із закріпленого на держаку лійкоподібного металевого резервуара для воску; лієчка закінчується потоншенням з отвором, через який розтоплений віск витікає на яйце. Традиційний писачок має резервуар у формі конуса, згорнутого з бляхи, краще мідної[2], оскільки мідь добре втримує тепло. Конус закріплюється на ручці обгортанням навколо неї частини заготовки. Також можна обгорнути конус товстим жорстким дротом, пропаяти конструкцію і вже дріт прикріпити до ручки. Мідний дріт додатково утримує тепло і віск довше залишається рідким.

Бляшаний конус також може бути вузьким, з малим кутом розкриву. Отримують його обгортанням заготовки навколо швейної голки[3]. Закріпити такий конус можна у зробленому в дерев'яній ручці отворі, при необхідності слід зафіксувати тонким дротом.

Писачок з резервуаром, виточеним з латуні

Сучасні писачки можуть мати резервуар, виточений з бронзи або латуні на токарному верстаті[3]. Товсті стінки такого писачка також довго зберігають тепло.

Віск кладеться у широку частину лієчки або знімається її гострим краєм з тіла свічки. Писачки з тонким конусом для наповнення почергово кладуть у мисочку з розтопленим воском[3].

Бажано мати декілька писачків з різним діаметром отвору на виході, від 0,3 до 0,7 мм[3]. Пояснюється це тим, що орнамент гуцульських та буковинських писанок складається переважно з тонких ліній, орнамент подільських, поліських і наддніпрянських — з широких. Крім того, під час розпису виникає потреба покрити воском великі фрагменти орнаменту[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Манько Віра. Українська народна писанка: науково-популярне видання. — вид. друге, доповнене. — Львів : Свічадо, 2008. — 81 с. — ISBN 978-966-8744-10-5.
  • Малиніна А. О., Малиніна І. О., Гріднєва О. Ю. Великодній сувенір. Українська народна писанка: навчально-методичний посібник. — Харків : Скорпіон, 2005. — 50 с. — ISBN 966-7504-68-9.
  • Соломченко О. Г. Писанки Українських Карпат / Гол.ред. Б. Г. Кушнір. — Ужгород : Карпати, 2004. — 239 с. — ISBN 966-671-064-1.
  • Сташук Зоя. Як зробити писанку. 4uth.gov.ua. Державна бібліотека України для юнацтва. Архів оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 25 березня 2017.
  • Чарівне яйце: казка / С. Борисенко, В. Борисенко, О. Василишин; худ. В. Калиновська. — Торонто (Канада), 2010. — 44 с.

Посилання[ред. | ред. код]