Погруддя М.Ю. Лермонтова (Кривий Ріг)
Погруддя М.Ю. Лермонтова | |
---|---|
47°54′25″ пн. ш. 33°20′44″ сх. д. / 47.9071472° пн. ш. 33.3458222° сх. д.Координати: 47°54′25″ пн. ш. 33°20′44″ сх. д. / 47.9071472° пн. ш. 33.3458222° сх. д. | |
Тип | Погруддя[d] і пам'ятник |
Статус спадщини | пам'ятка монументального мистецтва України місцевого значенняd |
Країна | Союз Радянських Соціалістичних Республік |
Розташування | Кривий Ріг |
Архітектор | Juriy Petrovitsj Sitsjd |
Матеріал | чавун |
Висота | 3,5 м |
Засновано | 3 жовтня 1964 |
Погруддя М.Ю. Лермонтова у Вікісховищі |
Погруддя Михайла Юрійовича Лермонтова.
Передісторія[ред. | ред. код]
Лермонтов Михайло Юрійович (15.10.1814 — 27.07.1841) — поет, класик російської літератури.
Погруддя встановили з ініціативи криворізького архітектора і дизайнера Юрія Петровича Сича 3.10.1964 року з нагоди 150-річчя з дня народження поета по вулиці Лермонтова, 10 Центрально-Міського району м. Кривий Ріг Спочатку бюст виготовили з оргскла, але матеріал виявився ненадійним. Через декілька років розпочалась руйнація пам'ятника. Чавунне погруддя відлила в ливарному цеху заводу «Криворіжсталь» бригада формувальників-ливарників під керівництвом Миколи Петровича Рєпнікова. Автори: скульптор Олександр Васильович Васякін, архітектор Юрій Петрович Сич.
Скульптурна композиція[ред. | ред. код]
Пам'ятка являє собою погруддя з подіумом на постаменті. Бюст і подіум із чавуну (загальна висота з подіумом 1,0 м) вкриті чорною фарбою. Погруддя є зображенням молодого чоловіка з коротким кучерявим волоссям, з вусами, одягненого у військовий кітель, зверху якого пов'язаний плащ. Постамент прямокутної форми з червоного граніту (розміри в плані 0,70×0,70 м, висота 2,50 м). У верхній частині постаменту з лицьової сторони розміщено 3 рядковий напис великими літерами: «М. Ю. / ЛЕРМОНТОВ / 1814—1841». Постамент розташовано на прямокутному майданчику із сірих гранітних плит. Навколо майданчика розбито квітник у вигляді літери «П». Квітник огороджено бордюром.
Пам'ятник розташований на вул. Лермонтова, що є однією з центральних транспортних магістралей міста, обмежений заасфальтованими пішохідними доріжками, освітлюється за допомогою трьох освітлювальних стовпів, розташованих вздовж проїзної частини вулиці, уздовж якої є секційна металева огорожа.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія Криворіжжя: у 2-х т. / [упоряд. В. П. Бухтіяров]. — Кривий Ріг: ЯВВА, 2005. — Т. 2. — 2005. — С. 25.
- Васякін О. В. Альбом / [редактор-укладач, дизайн, стаття В. І. Токар, фото, ред. В. І. Зайцев]. — Кривий Ріг: Діоніс (ФОП Чернявський Д. О.), Т/о «АНІМА», 2010. — С. 11, 109.
- Енциклопедія Криворіжжя: у 2-х т. / [упоряд. В. П. Бухтіяров]. — Кривий Ріг: ЯВВА, 2005. — Т. 2. — 2005. — С. 357.
- Пам'ятники історії і культури Української РСР: каталог-довідник [П. Т. Тронько та ін.]. — К. : Інститут Історії Академії Наук Української РСР: Наукова Думка, 1987. — С. 115.
- Степаненко А. Девяносто страниц из жизни Александра Васякина / Александр Степаненко. — Кривой Рог ; Житомир: ЧП «Рута», 2016. — С. 54.