Полонянка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Полонянка
фр. La prisonnière
Обкладинка видання 2012 року.
Формароман
Темаревнощі
АвторМарсель Пруст
Мовафранцузька
Написано1922
Опубліковано1923
Країна Франція
ПерекладАнатоль Перепадя, 2001
ЦиклУ пошуках утраченого часу
Попередній твірSodom and Gomorrahd
Наступний твірAlbertine disparued

S:  Цей твір у  Вікіджерелах

«Полонянка» (фр. La prisonnière) — останній (п'ятий) роман з циклу «У пошуках втраченого часу» французького письменника Марселя Пруста, вийшов вже після смерті письменника. Роман вперше побачив світ у 1923 році.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Роман продовжує тему любові. Головний герой глибоко аналізує свої почуття і прагне не тільки зрозуміти їх, а й подолати. На його думку, любов не приносить щастя, яке здатні дарувати людям природа і мистецтво. Пруст зображує складні людські стосунки. Марсель, засмучений пристрастю та ревнощами, ув'язнив Альбертину у своїй квартирі. Коли напад ревнощів стихає, він усвідомлює, що більше вже не кохає свою подружку, та коли ревнощі спалахують з новою силою, кохання перетворюється на страшну муку.

З історії роману

[ред. | ред. код]

За життя Пруста в журналі «Нувель ревю франсез» (1 листопада 1922) були надруковані два уривки з «Полонянки»: «Я дивлюся на неї сплячу» і «Мої пробудження». Героїня книги, Альбертина, в журнальному варіанті названа Жизель. Письменник підготував для цього журналу ще два уривки — «Ранок в Трокадеро» і «Смерть Бергота», але вони побачили світ вже після його смерті 1 січня 1923 року.

Окреме видання книги було підготовлено братом письменника доктором Робером Прустом і одним із співробітників «Нувель ревю франсез» Жаком Рів'єром. Вона вийшла в листопаді 1923 року.

Особливості тексту роману

[ред. | ред. код]

Марсель Пруст не встиг довести роботу над «Полонянкою» до здачі рукопису в набір. Крім численних підготовчих начерків в своїх робочих зошитах, він підготував рукопис книги, поцяткований текст численними поправками, доповненнями на полях і вставками на окремих листках (ці вставки бували часом вельми обширні, і письменник складав їх гармошкою і підклеював до відповідного листу зошити). Він віддав рукопис в передрук. Отримавши її початок, Пруст сильно виправив його, що зажадало новий суцільний передрук. В другий машинопис було внесено, як зазвичай у Пруста, так багато виправлень, вставок тощо, що було зроблено третій машинопис. Його письменник встиг виправити лише в деяких місцях. Тим самим робота над підготовкою остаточного тексту завершена не була, що спричинило за собою окремі суперечності у розвитку сюжету.

Український переклад

[ред. | ред. код]

Українською мовою роман переклав Анатоль Перепадя в 2001 році.