Поранений янгол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поранений янгол
Haavoittunut enkeli
Творець: Гуго Сімберг
Час створення: 1903
Висота: 127 см
Ширина: 154 см
Матеріал: полотно
Техніка: олія
Жанр: символізм
Зберігається: Гельсінкі
Музей: Атенеум
CMNS: Поранений янгол у Вікісховищі

«Поранений янгол» (фін. Haavoittunut enkeli) — найвідоміша картина фінського художника Гуго Сімберга . Написана 1903 року. У 2006 році «Поранений янгол» був визнаний найулюбленішою картиною музею Атенеуму та «національним живописом» Фінляндії.[1]

Зображення та сюжет[ред. | ред. код]

На картині зображені два хлопчики, що несуть на ношах янгола із зав'язаними очима і кривавим крилом. Один з хлопчиків пильно і похмуро дивиться прямо на глядача. Фоновий пейзаж строгий і умовний: риси реального ландшафту в районі Елейтарха Гельсінкі, місця, яке Сімберг багаторазово фотографував, згладжені[2] . Фон картини умовний, і принципи його уявлення знаходять паралелі живопису італійського Відродження[3] .

Один із смислових планів картини — дитяча слабкість та незахищеність, складність дитячого характеру, його становище між добром та злом. Янгол на картині Сімберга — вразлива дитяча постать, яку художник зображує не як божество, а як дитину. Характери хлопчиків складніші: їхнє моральне посилення та якість дії не зрозумілі — не до кінця зрозуміло, символізують вони добро чи зло . Фігуру хлопчика, що йде попереду, в чорному іноді розглядають як образ смерті[4] .

Важливий елемент характеристики картини — неясність її сенсу. Не до кінця ясні ні сам сюжет, ні його етичне прочитання. Грубий одяг та взуття хлопчиків, їх нахмурені серйозні обличчя протиставлені тендітній, одягненій у світлу сукню фігурі ангела. Одна з ідей картини — протистояння життя і смерті, кров на крилі янгола та пов'язка на очах — знак уразливості та крихкості. Життя тут начебто впритул наближається до смерті. У руці янгол тримає букет пролісків — символ відродження та одужання. Один із хлопчиків повернувся до глядачів, розриваючи герметичний простір картини[4] . Сам Сімберг відмовлявся від тлумачень своєї роботи, надаючи глядачеві самому інтерпретувати її сенс[2] .

Історія створення та тематичні лінії[ред. | ред. код]

Вважається, що в основі картини — два формотворчі вектори: проблеми, пов'язані з особистою кризою художника, — його увага до людської вразливості та звернення до традиції європейського Відродження .

Восени 1902 року у художника стався серйозний нервовий зрив, і до весни 1903 року він лікувався у лікарні Калліо в Гельсінкі. Робота над картиною Поранений янгол стала своєрідним символом повернення до життя. Сімберг написав картину відразу після виходу з лікарні[4], проте ця тема і цей ландшафт займали його протягом усієї осені та зими 1902—1903 років. Про це свідчать ескізи та фотографії, виконані у цей час.

Гуго Сімберг . Гуго Сімберг . Попередній ескіз до картини Поранений янгол . 1902 .

Інший напрямок, який підтримує картина — образотворчі мотиви та сюжети європейського Відродження . У 1896 — 1897 роках Сімберг здійснив подорож Європою. Теми Північного Відродження, живопис раннього Ренесансу, також як картини прерафаелітів, що віддавали перевагу європейському мистецтву до Рафаеля, справили на нього глибоке враження[5] . Поранений янгол Сімберга знаходить іконографічні паралелі не тільки в традиції зображення скорботного янгола[6], але також у творах флорентійського та північного Ренесансу, наприклад, у творах Фра Анджеліко та Ієроніма Босха . Зокрема, робота Сімберга має композиційну подібність із Благовіщенням (1426) Фра Анджеліко та картиною Святий Іоанн на Патмосі (1505) Ієроніма Босха[7] .

Крім того, існує припущення, що в роботі могла бути використана концепція платонівського діалогу Федр, в якому душа представлена вразливою субстанцією, що має крила[4]. Поранений янгол використовує тему смерті та звертається до неї. Можлива версія — звернення до ідеї Платона у прагненні наголосити на вразливості людської душі.

У 1905—1906 роках Гуго Сімберг розписував Кафедральний собор Тампере. На одній із фресок він повторив сюжет картини «Поранений янгол», яку називав своєю найкращою роботою .

Місце дії та історичний контекст[ред. | ред. код]

Парк Ейлянтарха. Підготовчий кадр Гуго Сімберга до картини Поранений янгол, 1902

Пейзаж, що зображений на полотні має доволі реальне походження. Це парк Еляйнтарха у Гельсінкі, де Сімберг проводив багато часу за замальовками та фотографією. На початку ХХ століття парк був місцем відпочинку серед представників робітничих професій. Достатньо символічним є те, що дорога, якою прямують головні герої полотна, веде до школи для сліпих дівчат та інтернату для інвалідів.

Вплив та значення[ред. | ред. код]

Картина вплинула на європейську художню традицію. Ситуація смислової невизначеності, створена у картині, передбачила образотворчий метод таких художніх течій як метафізичний живопис та сюрреалізм. Створений у рамках символістської традиції, Поранений янгол став своєрідним символом уразливості та сумніву.

У 1947 році картина була поміщен на обкладинці книги Щоденник людини у відчаї Фрідріха Рек-Маллечевена, який загинув у 1945 у таборі Дахау .

На цитатах з Пораненого янгола побудовано кліп метал-групи Nightwish до пісні Amaranth .[8] .

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Beloved classics tour. Ateneum Art Museum (амер.). Процитовано 25 вересня 2022.
  2. ↑ а б Levanto M. Hugo Simberg and The Wounded Angel//Ateneum publications. № 18/Ed. H.-L. Paloposki. Helsinki, 2000. P. 1-75.
  3. ↑ Wood S. Albrecht Altdorfer and the Origins of Landscape. London: Reaktion Books, 1993.
  4. ↑ а б в г Satu Itkonen. Simberg, Hugo: Haavoittunut enkeli. Finnish National Gallery (Helsinki). Архів оригіналу за 31 березня 2009. Процитовано 27 березня 2009.
  5. ↑ Olavinen A. Hugo Simberg 1873—1917. Exhibition catalogue. Helsinki: Ateneum Art Museum, 2000
  6. ↑ Schiller G. Iconography of Christian Art. Vol. 1-2. London: Lund Humphries, 1971.
  7. ↑ Proverbio C. La figura dell'angelo nella civiltà paleocristiana. Assisi: Editrice Tau, 2007.
  8. ↑ YouTube — Nightwish’s «Amaranth» music video. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 30 вересня 2017.

Література[ред. | ред. код]

  • Суворова Л. Язичницькі та християнські риси в образній концепції творів Гуго Сімберга // Наукові праці. Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури ім. І. Є. Рєпіна. № 12, 2010, с. 93-109.
  • Levanto M. Hugo Simberg і The Wounded Angel//Ateneum publications. № 18/Ed. H.-L. Paloposki. Helsinki, 2000. P. 1-75.
  • Levanto M. Hugo Simberg. ABC BOOK//Ateneum publications. № 16/Ed. Helsinki, 2000. — 160 p.
  • Olavinen A. Hugo Simberg. 1873—1917 // Ateneum publications. № 13/Ed. H Malme. Helsinki, 2000. P. 1-170.
  • Paloposk H. Devil, death and angel в студії: Studies on Hugo Simberg's art. Helsinke: Ateneum Art Museum, 2000. — 100 p.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Itkonen S. Haavoittunut enkeli Опис картини Поранений янгол на сайті музею Атенеум (Державний художній музей Фінляндії), фінською мовою
  • The Wounded Angel Історія картини на сайті, присвяченому художнику Гуго Сімбергу (англ. мовою)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Поранений_янгол&oldid=40589082