Поро
Поро, або Пурра або Пурро — чоловіче таємне товариство в Сьєрра-Леоне, Ліберії, Гвінеї та Кот-д'Івуарі, засноване народом Мане. Його іноді називають мисливським товариством, і до його лав допускають лише чоловіків.[1] Жіночий аналог товариства Поро — товариство Санде.
Структура[ред. | ред. код]
.jpg)
Товариство Поро було частиною культури, запровадженої людьми Мане, мігрантами в цей регіон ще в 1000 році нашої ери.[2]
Усе корінне населення керується кодексом законів Поро. Це насамперед тип братського суспільства, до якого тимчасово допускаються навіть немовлята. Церемонія для них полягає в тому, що їх приносять у ліс Поро і виносять звідти.[3]
Існують релігійні та цивільні завдання Поро. Згідно з першим, хлопчики приєднуються до нього в період статевого дозрівання в обряді переходу. У своїх цивільних аспектах спільнота виступає як свого роду місцевий орган управління, що приймає закони, вирішує питання війни та миру тощо.
Культурний контекст[ред. | ред. код]
У «Культурі та звичаях Ліберії» (2006) Айодеджі Олукоджу розглядається місце суспільства Поро в житті Ліберії. «Ліберійська релігійна культура характеризується схильністю до секретності (включеною в концепцію ifa mo — «не говоріть») і вкоріненою вірою у втручання таємничих сил у людські справи». «І еліти і прості ліберійці зазвичай пояснюють події діяльністю таємних сил». [4]
«Вірування включають переконання, що в людині є глибокі та приховані речі, які можуть розгадати лише віщуни, священики та інші кваліфіковані особи Це передбачає, що все, що існує або відбувається у фізичному царстві, має підґрунтя в духовному світі». [4]
Соціальна функція[ред. | ред. код]
Однією із соціальних функцій таємних товариств, таких як Поро та Санде, є стримування антисоціальної поведінки чи переконань. Старійшини Поро визначатимуть випадки ймовірного чаклунства в громаді.
Практики[ред. | ред. код]
Товариство Поро має свої особливі ритуали та мову, татуювання та символи. Деталі цих символів серетні через присягу зберігати таємницю.[5]
Зустрічі[ред. | ред. код]
Товариство Поро зазвичай збирається в сухий сезон, між жовтнем і травнем. Побачення відбувається в чагарнику у загорожі, розділеному матами і покритому лише навислими деревами, що виконує роль клубу. Є три ступені: перший для вождів і великих людей, другий для жерців і третій для всіх інших. Церемонії Поро очолює диявол Поро, чоловік у фетишному одязі, який звертається до присутніх через довгу дерев’яну трубу.
Носіння дерев'яних масок на маскарадах товариства Поро є представленням духовного світу доброзичливих і злих духів.
«Церемоніями керує диявол Поро, чоловік у фетишному вбранні, який звертається до зібрання через довгу дерев’яну трубу, відому як фуркалка (музичний інструмент, який видає потік звуків, від яких холоне кров, зроблена з трубки з прорізаними в ній отворами, на які накладені диски мембрани з яєчних мішків конкретного павука).
Ліберійський Поро мало чим відрізняється, коли справа доходить до церемоній.
Якщо в церемонії беруть участь жінки, діти та не-члени, диявол Поро залишається осторонь.
Табу[ред. | ред. код]
Поро може накласти табу на що завгодно або будь-кого. [5] Оскільки жоден член не буде кидати виклик такому наказу. Багато проблем було спричинено там, де накладено табу на посіви. [3] У 1897 році місцевий уряд Великобританії був змушений прийняти спеціальний ордонанс, який забороняв накладати табу на всі місцеві продукти. [3]
Інші види діяльності[ред. | ред. код]
У 2009 році члени Поро, що кидали каміння, протестували проти обрання Елізабет Сімбіва Согбо-Торту першою жінкою-главою вождя Німіяма у східній частині Сьєрра-Леоне. Вони заборонили їй займати посаду. [6]
Діяльність за країнами[ред. | ред. код]
Ліберія[ред. | ред. код]
Повідомляється, що під час свого правління Чарльз Тейлор прийняв Товариство Поро, яке допомогло йому створити ауру таємничості та непереможності.[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Polgreen, Lydia (2 квітня 2006). A Master Plan Drawn in Blood. New York Times. Процитовано 7 листопада 2015.
- ↑ Fyfe, Christopher. "Weighing the Probabilities." Review: Landlords and Strangers: Ecology, Society and Trade in Western Africa, 1000–1630. By George E. Brooks. Boulder, CO: Westview Press, 1994. ISBN 0-8133-1263-9
- ↑ а б в Alldridge, T.J. The Sherbro and its Hinterland, (1901).
- ↑ а б Olukoju, Ayodeji. Culture and customs of Liberia Westport, CT: Greenwood Publishing Group, 2006. 24-147. ISBN 0313332916. Google Books. Retrieved July 24, 2017.
- ↑ а б Alldridge, T.J. The Sherbro and its Hinterland, (1901).
- ↑ Sierra Leone woman barred from becoming chief. BBC News. 15 грудня 2009. Процитовано 15 грудня 2009.
- ↑ Polgreen, Lydia (2 квітня 2006). A Master Plan Drawn in Blood. New York Times. Процитовано 7 листопада 2015.Polgreen, Lydia (April 2, 2006). "A Master Plan Drawn in Blood". New York Times. Retrieved November 7, 2015.