Посвірж (рід)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Посвірж
Посвірж золотоголовий (Sicalis flaveola)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Підродина: Diglossinae
Рід: Посвірж (Sicalis)
F. Boie, 1828[1]
Види
Синоніми
Gnathospiza Taczanowski, 1877[2]
Pseudochloris Sharpe, 1888
Serinopsis Ridgway, 1898
Sycalis Cabanis. 1844
Посилання
Вікісховище: Sicalis
Віківиди: Sicalis
ITIS: 179555
NCBI: 163866

Посві́рж[3] (Sicalis) — рід горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Представники цього роду мешкають в Неотропіках[4].

Посвіржі — дрібні птахи, середня довжина яких становить 9,8-15 см, а вага 10,7-59 г. Вони мають переважно жовте забарвлення, зустрічаються великими зграйками. Більшість видів посвіржів поширені в Андах.

Таксономія і систематика

[ред. | ред. код]

Рід Посвірж (Sicalis) був введений німецьким орнітологом Фрідріхом Бойє у 1828 році і початково був віднесений до родини в'юркових (Fringillidae). Тривалий час його відносили до родини вівсянкових (Emberizidae), однак за результатами низки молекулярно-філогенетичних досліджень рід Sicalis, разом з низкою інших родів, був переведений до родини саякових (Thraupidae), підродини квіткоколних (Diglossinae)[5][6][7][8].

Виділяють тринадцять видів:[9]

Етимологія

[ред. | ред. код]

Наукова назва роду Sicalis походить від слова дав.-гр. σικαλις — назви дрібного, чорноголового птаха, якого згадували в своїх працях Епіхарм і Арістотель. Імовірно, це був птах з роду Кропив'янка (Sylvia).[11]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Boie, Friedrich (1828). Bemerkungen über mehrere neue Vogelgattungen. Isis von Oken (German) . 21. Cols 312–328 [324]. Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022.
  2. W. Taczanowski. Liste des Oiseaux recueillis en 1876 au nord du Perou occidental par MM. Jelski et Stolzmann. „Proceedings of the Zoological Society of London”. 1877, s. 320, 1877. 
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. S. Hilty: Family Thraupidae (Tanagers). W: J. del Hoyo, A. Elliott & D.A. Christie: Handbook of the Birds of the World. Cz. 16: Tanagers to New World Blackbirds. Barcelona: Lynx Edicions, 2011, ss. 631–633, 637. ISBN 978-84-96553-78-1. 
  5. Van Remsen & Burns, K., noviembre de 2011. «Transferir géneros de Emberizidae para Thraupidae» [Архівовано 25 вересня 2020 у Wayback Machine.] Propuesta (512) al South American Classification Committee. En inglés.
  6. Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution. 75: 41—77. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006. PMID 24583021.
  7. Barker, F.K.; Burns, K.J.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2015). New insights into New World biogeography: An integrated view from the phylogeny of blackbirds, cardinals, sparrows, tanagers, warblers, and allies. Auk. 132 (2): 333—348. doi:10.1642/AUK-14-110.1.
  8. Burns, K.J.; Unitt, P.; Mason, N.A. (2016). A genus-level classification of the family Thraupidae (Class Aves: Order Passeriformes). Zootaxa. 4088 (3): 329—354. doi:10.11646/zootaxa.4088.3.2. PMID 27394344.
  9. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 12 лютого 2022.
  10. Sicalis mendozae у базі Avibase.
  11. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 356. ISBN 978-1-4081-2501-4.