Потапова Олена Михайлівна
Потапова Олена Михайлівна | |
---|---|
Ім'я при народженні | рос. Елена Михайловна Потапова |
Народилася | 16 лютого 1930[1] (94 роки) Самара, РСФРР, СРСР |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | артистка балету |
Alma mater | Російський університет театрального мистецтва |
Заклад | Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка |
Нагороди | |
IMDb | ID 11490824 |
Олена Михайлівна Потапова (нар. 16 лютого 1930, Самара) — українська радянська артистка балету, балетмейстер та хореограф, народна артистка УРСР (1960) та СРСР (1970), Національна легенда України (2021)[2].
Народилась в м. Самара (нині місто в РФ) в сім'ї службовця. Разом із сестрами Ганною та Варварою вчилася в Куйбишевській хореографічній студії Палацу піонерів і дебютувала 11 лютого 1942 в ролі Амура (із балету Л. Мінкуса «Дон Кіхот») у складі трупи Большого театру, який перебував у Куйбишеві (нині м. Самара) в евакуації. Після загибелі батька на фронті сім'я переїхала до визволеного Києва (до старшої сестри Віри). Сестри (знову разом) навчалися в ремісничому училищі при 4-й взуттєвій фабриці, згодом — у балетній студії при Київському театрі опери та балету під керівництвом Н. Верикундової; уперше виступили на його сцені в партії потерчат (прем'єра «Лісової пісні» М. Скорульського). 1948-го закінчила навчання в студії, станцювавши з О. Бердовським дует з 3-го акту «Лебединого озера» П. Чайковського, і була прийнята до балетної трупи театру.
Після року праці в кордебалеті стала солісткою, її партнерами в дуетах були Ф. Баклан і В. Ковтун. Інтерпретаторка майже всіх сольних партій вітчизняної і світової балетної спадщини, репрезентованої на радянській сцені. Виконання Потапової відзначалося віртуозністю, технічною досконалістю, високим артистизмом і художньою довершеністю. Найвидатніше виконавське досягнення — партії Одетти-Оділії, які Потапова станцювала близько 500 разів, постійно вдосконалюючи свою майстерність. Лавреатка 3-го Всесвітнього фестивалю молоді і студентів в Берліні (тоді НДР), учасниця Декад української літератури і мистецтва в Москві й Ташкенті, гастролювала в країнах Європи та Америки з величезним успіхом.
Із 1977 як балетмейстерка-репетиторка театру виховувала нове покоління (Г. Кушнірову та ін.). Член журі 1-го республіканського конкурсу балетмейстерів та артистів балету (1983). 28 січня 2001 театр влаштував масштабний концерт на честь трьох сестер Потапових, чия творча діяльність в ньому тривала більш як 50 років.
- Сестра — артистка балету, педагог Варвара Потапова (1932—2018).
- Племінник — диригент Олексій Баклан (нар. 1961).
- Сестра — артистка балету Ганна Потапова[3].
- Чоловік — театральний режисер Роберт Висоцький.
- Донька — театральна режисерка Алла Висоцька.
- Леся («Маруся Богуславка» А. Свєчникова),
- Лілея («Лілея» К. Данькевича),
- Мавка («Лісова пісня» М. Скорульського), Варя («Чорне золото» В. Гомоляки),
- Господарка Мідної гори, Перо («Кам'яна квітка», «Підпоручик Кіже» С. Прокоф'єва),
- Маша, Аврора («Щелкунчик», «Спляча красуня» П. Чайковського),
- Кітрі («Дон Кіхот» Л. Мінкуса),
- Цар-дівиця, Есмеральда («Коник-Горбоконик», «Есмеральда» Ц. Пуні),
- Ширін («Легенда про любов» А. Мелікова), Даша («Юність» М. Чулакі),
- Жізель, Медора («Жізель», «Корсар» А. Адама), Лючія («Під небом Італії» В. Юровського) та інші.
- народна артистка УРСР (1960)
- народна артистка СРСР (1970)
- орден княгині Ольги III ступеня (2011)[4]
- Відзнака Президента України «Національна легенда України» (20 серпня 2021) — за визначні особисті заслуги у становленні незалежної України і зміцненні її державності, вагомий внесок у розвиток національного мистецтва, спорту, багаторічну плідну професійну діяльність[5]
- ↑ Потапова Елена Михайловна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №374/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (укр.). 20 серпня 2021. Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 23 серпня 2021.
- ↑ Значення сценічних здобутків творчої династії Баклан для розвитку українського балету другої половини XX—початку XXI століть
- ↑ Потапова Олена Михайлівна — ЕСУ
- ↑ Указ Президента України від 20 серпня 2021 року № 374/2021 «Про нагородження відзнакою Президента України "Національна легенда України"»
- Потапова Олена Михайлівна // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 303.
- Герасимова Г. П. Потапова Олена Михайлівна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 448. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- Станішевський, Ю. О. Балетний театр Украіни [Текст] : 225 років історії / Юрій Станішевський. — Київ: Музична Украіна, 2003. — 440 с. : іл