Очікує на перевірку

Премія «Магрітт» за найкращий оригінальний або адаптований сценарій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Премія «Магрітт» найкращий сценарій M:
Присуджують зафр. Magritte du meilleur actrice
Засновник(и)Академія Андре Дельво
КраїнаБельгія Бельгія
Рік заснування2011
Поточний лауреатЛукас Донт та Анджело Тійссенс за Дівчина (2018)
lesmagritteducinema.com

Премія «Магрітт» найкращий сценарій (фр. Magritte du meilleur scénario original ou adaptation) — одна з кінематографічних нагород, що надається з 2011 року бельгійською Академією Андре Дельво в рамках національної кінопремії «Магрітт». Премію присуджують автору/авторам найкращого оригінального або адаптованого сценарію фільму, що став значним внеском у бельгійську кіноіндустрію[1]. Лауреатом першої премії «Магрітт» за найкращий кіносценарій до фільму «Пан Ніхто» став у 2011 році Жако ван Дормель[2].

Переможці та номінанти

[ред. | ред. код]

Нижче наведено список лауреатів, що отримали цю премію, а також номінанти. Лауреатів виділено окремим кольором

Рік Назва українською Оригінальна назва Сценарист(и)
2010
(1-ша)
Пан Ніхто Mr. Nobody Жако ван Дормель
Барони Les Barons Набіль Бен Ядір, Лоран Бранденбургер, Себастьєн Фернандез
Нелегал Illégal Олів'є Массе-Депасс
Приватні уроки Élève libre Жоакім Лафосс та Франсуа Піро
2011
(2-га)
Упертюх Rundskop Міхаель Р. Роскам
Гіганти Les Géants Булі Ланнерс та Еліз Ансьон
Хлопчик з велосипедом Le Gamin au vélo Жан-П'єр та Люк Дарденни
Закохані невротики Les Émotifs anonymes Філіп Бласбан
2012
(3-тя)
38 свідків 38 témoins Люка Бельво
Мрець, що говорить Dead Man Talking Патрік Рідремонт
Дім на колесах Mobile Home Франсуа Піро
Після кохання À perdre la raison Жоакім Лафосс
2013
(4-та)
Танго лібре Tango libre Філіп Бласбан та Енн Поліцевич
Малюк Kid Фін Трох
П'ятий сезон La Cinquième Saison Петер Бросенс та Джессіка Гоуп Вудворт
Віджай і я Vijay and I Філіп Бласбан та Сем Гарбарський
2014
(5-та)
Не в його стилі Pas son genre Люка Бельво
Анрі Henri Йоланда Моро
Марш La Marche Набіль Бен Ядір
Два дні, одна ніч Deux jours, une nuit Жан-П'єр та Люк Дарденни
2015
(6-та)
Надновий заповіт Le Tout Nouveau Testament Жако ван Дормель та Томас Ганзіг
Алілуя Alleluia Фабріс дю Вельц та Венсан Тав'є
Я помер, але у мене є друзі Je suis mort mais j'ai des amis Гійом Маландрен та Стефан Маландрен
Упередження Préjudice Антуан Коуперс та Антуан Вотерс
2016
(7-ма)
Смерть від смерті Je me tue à le dire Ксав'є Серон
Воротар Keeper Гійом Сене та Девід Ламберт
Економіка пари L'Économie du couple Жоакім Лафосс
Перший, останній Les Premiers, les Derniers Булі Ланнерс
2017
(8-ма)
У Сирії InSyriated Філіпп ван Леу
З нами Chez nous Люка Бельво
Король бельгійців King of the Belgians Петер Бросенс, Джессіка Вудворт
Весілля Noces Стефан Стрекер
2018
(9-та)
Дівчина Girl Лукас Донт та Анджело Тійссенс
Гіркі квіти Bitter Flowers Олів'є Мейс та Маартен Лойкс
Одного разу у Німеччині Es war einmal in Deutschland… Сем Гарбарскі
Наші битви Nos batailles Гійом Сенез

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Denis, Fernand (13 жовтня 2010). André Delvaux, l'œuvre au jour. La Libre Belgique (фр.) . Процитовано 11.02.2016.
  2. Le cinéma belge était à l'honneur lors de la Première édition des Magritte du cinéma belge francophone. Moniteur du film (фр) . Архів оригіналу за 05.12.2012. Процитовано 11.02.2016.

Посилання

[ред. | ред. код]