Придорожнє (Дубенський район)
| село Придорожнє | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Рівненська область |
| Район | Дубенський |
| Тер. громада | Привільненська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA56040270150027213 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 2005 |
| Колишня назва | Вітасівка, Вітосівка |
| Населення | 228 (01.01.2021 р.) |
| Поштовий індекс | 35640 |
| Телефонний код | +380 3656 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°23′49″ пн. ш. 25°32′15″ сх. д. / 50.39694° пн. ш. 25.53750° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 35622, Рівненська обл., Дубенський р-н, с.Привільне, вул. Грушевського, 4 |
| Карта | |
  Придорожнє | |
 Придорожнє | |
| Мапа | |
| |
Придорожнє — село в Україні, у Привільненській сільській громаді Дубенського району Рівненської області. Засноване 20 грудня 2005 року, хоча формально існувало ще у ХХ ст. як колонія/хутір Вітосівка[1].
На північно-західній околиці села пролягає автошлях Т 0303.
Знаходиться у Дубенському районі на межі з колишнім Млинівським на пагорбах Повчанської височини.
Межує з селами Малі Сади, Великі Сади, Повча та Гнатівка Дубенського району.
"Існувала школа, побудована за ініціативою Вінсентія Вітоса, звідки і назва колонії Вітосівка. У школі працювала вчителька Антоніна Чумакевич та вчителі (які також там мешкали) працювали в школі, в свою чергу: Юзеф Грот, Лисек, директор школи Мончинський зі своєю дружиною Софією (вона також була вчителькою), та дочкою Мартою. У 1939 році керівником школи був Владислав Карасінський"[2].
Під час ІІ Світової війни в таких селах як Повча, Підбрусинь, Вітасівка(нині Придорожне), Гнатівка та навколишніх хуторах діяла банда, очолювана сім'єю Юргелевичів. Вони силою забирали в селян худобу, продукти, одяг та інше майно.
У тридцятих роках минулого століття на місці села був хутірець Вітасівка — володіння польського пана Вітаса.
Після ІІ Світової війни Вітасівка перейменована в хутір Придорожній та входить до складу Малосадівської сільської ради.[1]
У 1960—1970 роках сюди почали переселятися мешканці ближніх невеличких хуторів Свинюхи та Свинюхи-2. Тоді тут звели клуб, фельдшерсько-акушерський пункт, трохи пізніше — школу.
У ті далекі 60-ті не мав статусу села, хоча й значився на мапі Рівненської області, датованій 1963 роком. Але, судячи з назви російською — «Придорожный», поселення залишалося хутором. Інакше написали б «Придорожное».
З 2021 року відноситься до Привільненської ОТГ.
19 вересня 2024 року Верховна Рада підтримала перейменування села Придорожне на Придорожнє. 26 вересня 2024 року перейменування набуло чинності.[3]
- 1. http://free.of.pl/w/wolynskie/miejsca-w/witosowka-01.html
- Картка постанови про заснування села
- elib.org.ua[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ а б РСР, Президія Верховної Ради Української. Указ Президії ВР УРСР від 7.3.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Ровенської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 27 вересня 2024.
- ↑ Wołyń - Witosówka. free.of.pl. Процитовано 28 січня 2021.
- ↑ Про перейменування окремих населених пунктів та районів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 27 вересня 2024.