Іваннє
| село Іваннє | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Рівненська область | ||
| Район | Дубенський | ||
| Тер. громада | Привільненська сільська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA56040270060030113 
| ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1412 | ||
| Населення | 987 | ||
| Площа | 1,761 км² | ||
| Густота населення | 560,48 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 35620 | ||
| Телефонний код | +380 3656 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 50°28′4″ пн. ш. 25°44′56″ сх. д. / 50.46778° пн. ш. 25.74889° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
209 м | ||
| Водойми | річка Іква | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 35622, Рівненська обл., Дубенський р-н, с.Привільне, вул. Грушевського, 4 | ||
| Карта | |||
  Іваннє | |||
 Іваннє | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Іваннє (до 23 вересня 2008 року — Іванне) — село в Україні, у Привільненській сільській громаді Дубенського району Рівненської області. Населення становить 987 осіб.
Село розташоване на правому березі річки Ікви.
У срібному щиті червоне гроно калини із зеленим листям, поверх неї перекинута срібна шабля в перев'яз зліва. У червоній главі срібний розширений хрест. У лазуровій базі, тричі просіченій в колір поля, золота риба.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 979 | 99.19% |
| російська | 7 | 0.71% |
| інші/не вказали | 1 | 0.10% |
| Усього | 987 | 100% |
Перші поселення людей на території Іваннє відомі з часів неоліту.
В період роздробленості Київської Русі ці землі належали Галицько-Волинському князівству. В 1259 року перенесли не без втрат татаро-монгольську навалу.
У XI столітті входять в Литовську державу, а після Люблінської унії відходять до Польщі.
У 1906 році село Дубенської волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 8 верст, від волості 9. Дворів 83, мешканців 807[2].
7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки[3].
На 1936 рік село входило до ґміни Дубно Дубенського повіту[4].
З кінця 1980-х почалося відкриття раніше закритих храмів і зростання числа приходів.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», увійшло до складу Привільненської сільської громади[5].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дубенського (1939—2020) району, село увійшло до складу новоутвореного Дубенського району[6].
За переписом населення 2001 року в селі мешкали 1 004 особи[7].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,19 % |
| російська | 0,71 % |
- Білий Василь Павлович — народний депутат України 1-го скликання.
- Паньчук Олександр Левкович — крайовий провідник СБ ОУН-УПА (б).
- Рачинець Сергій Порфирович — український поет, представник української християнської поезії.
- Багінський Олександр (? - 21.01.2025) - український військовий, учасник російсько-української війни. Службу проходив у 94-му прикордонному загоні на посаді інспектора прикордонної служби, санітарний інструктор. Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно), медалями «За військову службу Україні», «Ветеран війни», «За оборону рідної держави», а також грамотами за сумлінне виконання службових обов’язків і високий професіоналізм[9].
- Базильчук Григорій Степанович (07.01.1919 - 27.09.2005) - народився в с. Майдан Дубенського району у багатодітній сім'ї. У травні 1941 р. був призваний до лав Радянської армії. Спочатку перебував з військовою частиною в м. Туабсе (Молдова). Був у протитанковій піхоті. Брав участь у битвах під Сталінградом, під Новоросійськом, під Орлом. У битві під Сталінградом контужений. В складі своєї військової частини визволяв землі Чехії, дійшов до Берліна. Додому мобілізований в 1947 році. До мобілізації перебував зі своєю військовою частиною у Німеччині. В мирний час працював у колгоспі в будівельній бригаді. За бойові заслуги отримав нагороди: «За взяття Берліна», «За взяття Сталінграда», «За взяття Новоросійська». Похований на місцевому кладовищі.
- Базильчук Хома Ананійович (1920 - 28.04.1945) - народився в селі Майдан Мізоцького району Рівненської області в багатодітній сім'ї. У 1939 році Хома одружився з Якобською Тетяною Антонівною, яка була родом з села Івання Дубенського району. Подружжя проживало в селі Івання. У 1940 році в молодій родині народилась донечка. У 1943 році Хому забрали на фронт. За взяття міст Бервальде, Темпельбург, Фалькенбург, Драмбург, Вангерин, Лабес, Фрайєн-Вальде, Шифельбайн, Ретенвальде, Карелін, Штаргард, Наугард, Польцин, Бельгард, Трептов, Грайфенберг, Каммін, Гюльцов, Плате Базильчук Хома одержав три подяки і нагороди. Під час важких боїв був тричі поранений. Помер у військовому шпиталі на території Німеччини після важкого поранення. Похований у місті Найдат, парк Крохмального заводу, вулиця Звінцева.
- Собчук Михайло Климович (1911 - 27.07.1944) - військовий. Весною 1944 року Собчука Михайла призвали на фронт. Загинув біля села Озаричі Калинковицького району Гомельської області під час боїв за визволення Білорусі. Після війни був перезахоронений на братському військовому кладовищі у с. Дубрава Світлогорського району Гомельської області.
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 30 березня 2020.
- ↑ (III) УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. static.rada.gov.ua. Процитовано 16 липня 2025.
- ↑ Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 47.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 28 січня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 28 січня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Kitsoft. Дубенська районна державна адміністрація Рівненської області - РІДНИМ ТРИНАДЦЯТИ ПОЛЕГЛИХ ГЕРОЇВ ІЗ ДУБЕНЩИНИ ВРУЧИЛИ ВИСОКІ ДЕРЖАВНІ НАГОРОДИ. dubnorda.rv.gov.ua (укр.). Процитовано 18 листопада 2025.
- ↑ Дубенська ЦРБ. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 26 лютого 2022.
- Облікова картка с. Іваннє. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
- Свешников И. К. Богатые погребения комаровской культуры у с. Иванья Ровенской области [Архівовано 28 січня 2019 у Wayback Machine.]
 | Ця стаття недостатньо ілюстрована. |
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
