Іваннє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Іваннє
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Дубенський
Рада Привільненська сільська громада
Код КАТОТТГ UA56040270060030113
Основні дані
Засноване 1412
Населення 987
Площа 1,761 км²
Густота населення 560,48 осіб/км²
Поштовий індекс 35620
Телефонний код +380 3656
Географічні дані
Географічні координати 50°28′04″ пн. ш. 25°44′56″ сх. д. / 50.46778° пн. ш. 25.74889° сх. д. / 50.46778; 25.74889Координати: 50°28′04″ пн. ш. 25°44′56″ сх. д. / 50.46778° пн. ш. 25.74889° сх. д. / 50.46778; 25.74889
Середня висота
над рівнем моря
209 м
Водойми річка Іква
Місцева влада
Адреса ради 35620, Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Іваннє, вул. Центральна, 20
Карта
Іваннє. Карта розташування: Україна
Іваннє
Іваннє
Іваннє. Карта розташування: Рівненська область
Іваннє
Іваннє
Мапа

CMNS: Іваннє у Вікісховищі

Іваннє (до 23 вересня 2008 року — Іванне) — село в Україні, у Привільненській сільській громаді Дубенського району Рівненської області. Населення становить 987 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на правому березі річки Ікви.

Історія[ред. | ред. код]

Перші поселення людей на території Іваннє відомі з часів неоліту.

В період роздробленості Київської Русі ці землі належали Галицько-волинському князівству. В 1259 року перенесли не без втрат татаро-монгольську навалу.

У XI столітті входять в Литовську державу, а після Люблінської унії відходять до Польщі.

У 1906 році село Дубенської волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 8 верст, від волості 9. Дворів 83, мешканців 807[1].

З кінця 1980-х почалося відкриття раніше закритих храмів і зростання числа приходів.

Населення[ред. | ред. код]

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 1 004 особи[2].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Відсоток
українська 99,19 %
російська 0,71 %

Відомі люди[ред. | ред. код]

Учасники Другої світової війни[4][ред. | ред. код]

  • Базильчук Григорій Степанович народився 7 січня 1919 року в с. Майдан Дубенського району у багатодітній сім'ї. У травні 1941 р. був призваний до лав Радянської армії. А в червні уже молодого солдата забрали на фронт до регулярної армії. Спочатку перебував з військовою частиною в м. Туабсе (Молдова). Був у протитанковій піхоті. Брав участь у битвах під Сталінградом, під Новоросійськом, під Орлом. У битві під Сталінградом був контужений. В складі своєї військової частини визволяв землі Чехії, дійшов до Берліна. Додому мобілізований в 1947 році. До мобілізації перебував зі своєю військовою частиною у Німеччині. В мирний час працював у колгоспі в будівельній бригаді. За бойові заслуги отримав нагороди: «За взяття Берліна», «За взяття Сталінграда», «За взяття Новоросійська». 27 вересня 2005 року Григорій Степанович помер, похоронений на місцевому кладовищі с. Івання.
  • Базильчук Хома Ананійович народився у 1920 році в селі Майдан Мізоцького району Рівненської області в багатодітній сім'ї. У 1939 році Хома одружився з Якобською Тетяною Антонівною, яка була родом з села Івання Дубенського району. Подружжя проживало в селі Івання. У 1940 році в молодій родині народилась донечка. У 1943 році Хому забрали на фронт. За взяття міст Бервальде, Темпельбург, Фалькенбург, Драмбург, Вангерин, Лабес, Фрайєн-Вальде, Шифельбайн, Ретенвальде, Карелін, Штаргард, Наугард, Польцин, Бельгард, Трептов, Грайфенберг, Каммін, Гюльцов, Плате Базильчук Хома одержав три подяки і нагороди. Під час важких боїв був тричі поранений. 28 квітня 1945 року у військовому шпиталі на території Німеччини після важкого поранення молодий солдат Хома Ананійович помер. Похоронений у місті Найдат, парк Крохмального заводу, вулиця Звінцева.
  • Собчук Михайло Климович народився 1911 року в селі Івання. Весною 1944 року Собчука Михайла призвали на фронт. В с. Озеряни був військовий призовний пункт, звідти відправили солдата воювати. 27 липня 1944 року біля села Озаричі Калинковицького району Гомельської області під час боїв за визволення Білорусі Собчук Михайло загинув. Після війни був перезахоронений на братському військовому кладовищі у с. Дубрава Світлогорського району Гомельської області.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 30 березня 2020. 
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 28 січня 2019. 
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 28 січня 2019. 
  4. Дубенська ЦРБ. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 26 лютого 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]