Кліщиха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кліщиха
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Дубенський
Рада/громада Іваннівська сільська рада
Код КОАТУУ 5621682004
Основні дані
Засноване 1592
Населення 34 (на 1 січня 2015р.)
Площа 0,208 км²
Густота населення 182,69 осіб/км²
Поштовий індекс 35620
Телефонний код +380 3656
Географічні дані
Географічні координати 50°25′45″ пн. ш. 25°40′22″ сх. д. / 50.42917° пн. ш. 25.67278° сх. д. / 50.42917; 25.67278Координати: 50°25′45″ пн. ш. 25°40′22″ сх. д. / 50.42917° пн. ш. 25.67278° сх. д. / 50.42917; 25.67278
Середня висота
над рівнем моря
207 м
Місцева влада
Адреса ради 35620, Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Іваннє, вул. Центральна, 20

тел. 55-2-85

Карта
Кліщиха. Карта розташування: Україна
Кліщиха
Кліщиха
Кліщиха. Карта розташування: Рівненська область
Кліщиха
Кліщиха
Мапа

Кліщиха (до 23 вересня 2008 року  Клещиха)  — село в Україні, в Дубенському районі Рівненської області. Населення становить 34 особи.

Розташування[ред. | ред. код]

Село розташоване на Волинській височині, за кілька км від траси Київ-Чоп, на схід від ур. Ліс Кліщиха, за 5 км від міста Дубно. Входить до складу Іванівської сільської ради.

Межує із містом Дубно та селами Мятин, Кривуха.

Опис[ред. | ред. код]

Дало назву урочищу Ліс Кліщиха, на захід від села.

Через розміщення автобусної зупинки аж за 3 км в селі Малі Сади, Кліщихою часто називають частину цього села, що прилягає до урочища Ліс Кліщиха.

"Якщо рейсовий автобус на Мильчу доставить вас до зупинки край лісу, на якій метровими літерами виведено “Кліщиха”, то не вельми радійте. Це якийсь мудрагель так назвав одну із вулиць села Малі Сади. Для того, щоб потрапити у Кліщиху, доведеться добрих п'ять кілометрів лісом пройти. А до райцентру звідси рукою подати. Краєзнавці пояснюють походження назви села його розміщенням: мовляв, хати туляться до лісу, як кліщ до тіла присмоктується. Нині належить до Іваннівської сільради. Тут 14 будинків, де мешкають 20 чоловік, з яких 9 пенсіонерів і 3 діток. Село двічі називали неперспективним. Ще станом на 1 січня 1998 року тут у 26 дворах мешкали 75 хліборобів. Зараз селяни невесело жартують, вкладаючи зовсім інший зміст у відому приповідку: “Чого у нас тільки немає!” Найприкріше, що працездатним тут ніде рук прикласти. Колись віддалену бригаду колгоспу “Правда” називали “маленьким Китаєм”, бо лише буряківнича ланка нараховувала 34 жінки. А були ще й звіроферма, десятки пар коней, ферма молодняку. Після реформування АПК не стало нічого. Відсутні медпункт, школа,магазин, поштове відділення, культурний і побутовий заклади. Не працюють радіоточки, немає телефону, не ходить автобус.

Історія[ред. | ред. код]

Окраїною села проходить дорога Дубно-Млинів-Яловичі (переважно з бруківки), яка збігається з давнім шляхом, який сполучав Остріг, Дубно, Млинів та Луцьк.

У ХІХ ст чеський переселенець Якуб Оремба переманив сюди з-під Клеваня земляків Коваржів, з якими породичався.

Село входило до складу Дубенської волості, згодом ґміни Дубно.

Посилання[ред. | ред. код]