Присяжний повірений

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Присяжний повірений — у Російській імперії адвокат, включений до списку присяжних повірених відповідної судової палати. Звання присяжного повіреного існувало від судової реформи 1864 р. до більшовицького перевороту 1917 р.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Учреждение судебных установлений // Полное собрание законов Российской Империи. — Собр. ІІ, т.XXXIX, отд. ІІ, № 41475.
  • Бородин Д. Н. Исторический очерк русской адвокатуры (к 50-летию присяжной адвокатуры, 20 ноября 1864—1914). Ч. 1. Иллюстрированое издание. — Петроград, 1915. — 101 с.
  • Черкасова Н. В. Формирование и развитие адвокатуры в России. 60 — 80 годы XIX в. — М.: Наука, 1987. — 144 с.

Посилання

[ред. | ред. код]