Проспект Хіміків (Сіверськодонецьк)
Проспект Хіміків Сіверськодонецьк | |
---|---|
Колишні назви | |
Комсомольський проспект | |
радянського періоду (українською) | Комсомольський проспект |
радянського періоду (російською) | Комсомольський проспект |
Загальні відомості | |
Протяжність | 2 710 м |
Координати початку | 48°56′34.77″ пн. ш. 38°28′44.22″ сх. д. / 48.94299° пн. ш. 38.47895° сх. д. |
Координати | 48°57′ пн. ш. 38°29′ сх. д. / 48.950° пн. ш. 38.483° сх. д. |
Координати кінця | 48°57′06.59″ пн. ш. 38°30′28.55″ сх. д. / 48.95183° пн. ш. 38.50793° сх. д. |
Транспорт | |
Тролейбуси | Маршрути № 1, 2, 5 |
Маршрутні таксі | Маршрути № 1, 2, 5, 8, 18А, 18Б, 102/12 |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Навчальні заклади | ПТУ № 53, Музичне училище ім. Прокоф'єва, музична школа № 1, Середні школа № 1 і 5 |
Заклади культури | Міський палац культури, відділення всесвітньої єврейської агенції «Сохнут» |
Поштові відділення | 3-тє відділення |
Забудова | одноповерхова, багатоповерхова |
Комерція | Центральний міський ринок |
Підприємства | Управління «Дорбуд», залізничні каси |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Проспект Хіміків у Вікісховищі |
Проспе́кт Хі́міків — проспект у Сіверськодонецьку, одна з центральних магістралей міста. Довжина 2 710 метрів. Починається від вулиці Пивоварова, перетинає вулиці Богдана Ліщини, Партизанську, Танкістів, Травневу, Центральний проспект, вулиці Миколи Амосова, Донецьку, Лісну, Лисичанську. Закінчується міським автовокзалом. У нього впираються вулиці Юності і Єгорова. Забудована багатоповерховими житловими будинками, крім ділянки між вулицями Донецькою і Лисичанською.
Попередні назви — вулиця Польова, потім — Проспе́кт Комсомольский.
60-ті роки були свідками появи в Сіверськодонецьку проспекту Хіміків. Був час, коли вулиця Польова була окраїною міста. Але незабаром вона стала такою ж популярною, як і вулиця Леніна (нині бульвар Незалежності України) — і з тієї, і з іншої сєвєродончани йшли на роботу на хімкомбінат. Тому молодь активно взялася за облаштування Польової: завозили чорнозем, висаджували дерева, квіти… Наприкінці 60-х років вулицю польову перейменували на Комсомольський проспект — адже молодь вклала в цю вулицю свої сили та любов, крім того, середній вік мешканців Сіверськодонецька (тоді Сєвєродонецьк) в ту пору був «комсомольським» — 28 років. Спочатку проспект був дуже схожий на вулицю Леніна: тут теж дві смуги автомобільної дороги були розділені пішохідною алеєю. Але після відкриття в 1978 році тролейбусних маршрутів проспект розширили, і він став таким, яким є і сьогодні.
Згодом вулицю Хіміків перейменували на Пивоварова, а у 1996 році Комсомольський проспект на проспект Хіміків.
-
Вигляд з кінця проспекту, від автовокзалу.
-
Вигляд з початку проспекту, від вулиці Пивоварова.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (грудень 2019) |