Протеїнотерапія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Протеїнотерапія (від протеїни і грецького слова лікування) — метод лікування захворювань білковими речовинами, що вводяться в організм людини парентерально (минаючи шлунково-кишковий тракт). Показання для протеїнотерапії — хронічні інфекції й інфекційно-алергічні захворювання, виразкова хвороба, трофічні виразки. Відомі спроби застосування протеїнотерапії при пухлинах і лейкозах. Для протеїнотерапії застосовують кров, розчин казеїну або стерилізоване молоко та інші білкові речовини.

Для хворих на epidermolysis bullosa dystrophica результати є багатообіцяючими.[1][2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Labbe, Colleen (5 лютого 2014). Protein Replacement Therapy Shows Promise in Treating Rare Skin Disorder. National Institute of Arthritis and Musculoskeletal and Skin Diseases. U.S. Department of Health and Human Services. Архів оригіналу за 9 квітня 2019. Процитовано 14 жовтня 2018.
  2. Wang X, Ghasri P, Amir M, Hwang B, Hou Y, Khalili M, Khilili M, Lin A, Keene D, Uitto J, Woodley DT, Chen M (July 2013). Topical application of recombinant type VII collagen incorporates into the dermal-epidermal junction and promotes wound closure. Molecular Therapy. 21 (7): 1335—44. doi:10.1038/mt.2013.87. PMC 3704128. PMID 23670575.

Джерела

[ред. | ред. код]