Пуаз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
unit of dynamic viscosityd і UCUM derived unitd
пуаз
Віскозиметр зі шкалою вимірювання динамічної в'язкості у сантипуазах (cP)
Загальна інформація
Система одиниць СГС
Одиниця динамічної в'язкості
Позначення П або P
Названа на честь Жан-Марі-Луї Пуазейль
Розмірність
Перерахунок в інші системи
1 П в... дорівнює...
   основних одиницях СГС    1 см−1⋅г⋅с−1
   одиницях SI    0,1 Па⋅с

Пуа́з (позначення: П, до 1978 року пз; міжнародне — P; від фр. poise) — одиниця динамічної в'язкості в системі СГС[1], яка характеризує здатність рідин й газів чинити опір взаємному рухові їхніх частинок.

Один пуаз дорівнює в'язкості рідини, що чинить опір силою в 1 дину взаємному переміщенню двох шарів рідини площею 1 см², що знаходяться на відстані 1 см один від одного і взаємно переміщаються з відносною швидкістю 1 см/с[2].

1 П = г / (см· с) = 0,1 Н · с / м²

Одиниця уведена приблизно у 1924 році і названа на честь Ж.-Л.-М. Пуазейля[3].

Пуаз має аналог в системі SI — паскаль-секунда (Па·с)[4]: 1 Па·c = 10 П

Вода за температури 25 °C має динамічну в'язкість 0,008937 П, динамічна в'язкість повітря при 20 °C становить 0,00018 П.

Сота частина пуаза називається сантипуазом.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Пуаз // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Пуаз // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  3. poise. sizes.com (англ.). Sizes, Inc. Процитовано 19 січня 2024. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |name= (довідка)
  4. Величко О. М., Коломієць Л. В., Гордієнко Т. Б. Фізичні величини та їхні одиниці: Підручник. — Одеса: ВМВ, 2009. — С. 187. — 297 с. ISBN 978-413-127-5.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Левицький Б. Ф., Лещій Н. П. Гідравліка. Загальний курс. — Львів: Світ, 1994. — 264 с.
  • Константінов Ю. М., Гіжа О. О. Технічна механіка рідини і газу: Підручник. — К.: Вища школа, 2002. — 277 с.