Координати: 45°26′30″ пн. ш. 12°18′37″ сх. д. / 45.441785° пн. ш. 12.310315° сх. д. / 45.441785; 12.310315

Піплмувер (Венеція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Піплмувер
Транспортна мережа public transport in Veniced
Дата створення / заснування 19 квітня 2010
Логотип
Зображення
Країна  Італія
Адміністративна одиниця Венеція
Обмеження швидкості 8 метр на секунду
Шістнадцятковий триплет кольору ED1C24
Оператор Azienda Veneziana della Mobilitàd
Дата офіційного відкриття 2010
Ширина колії вузькоколійна залізниця
Початкова чи кінцева точка Tronchettod і Piazzale Romad
Довжина або відстань 0,822 км
Дорожня карта
Стан використання використовується[d]
Мапа
Офіційний сайт
CMNS: Піплмувер у Вікісховищі

45°26′30″ пн. ш. 12°18′37″ сх. д. / 45.441785° пн. ш. 12.310315° сх. д. / 45.441785; 12.310315

Піплмувер у Венеції, Італія (італ. People Mover) [1] [2] — міська автоматизована мережа перевезення пасажирів з естакадними коліями, малою колією та малогабаритним рухомим складом. Має канатну тягу рухомого складу, аналогічно фунікулеру або канатному трамваю. На всіх станціях встановлені платформні розсувні двері.

Історія

[ред. | ред. код]

План створення транспортної мережі, яка сполучила б острів Тронкетто[en], Морський вокзал Венеції та П'яццале-Рома, виник в 1996 році та був остаточно затверджений у грудні 2000 року. Наприкінці 2001 року з цього питання було укладено рамкову угоду між усіма заінтересованими органами: муніципалітетом Венеції, урядом провінції Венеція, органами контролю архітектурної спадщини, державними залізницями та керівництвом порту Венеції.

Реалізація проекту зі спорудження автоматичного рейкового транспорту в 2002 році була доручена ASM[it] (компанія Венеції, яка займається організацією громадського транспорту у місті). Після низки дискусій та додаткових погоджень у грудні 2004 року остаточний проект було затверджено, і розпочалася процедура вибору підрядників на конкурсній основі.

Початкова кошторисна вартість будівництва становила 16 млн євро і передбачала як джерела фінансування як кошти ASM, так і державне фінансування по лінії міністерства фінансів [3]. Остаточна вартість будівництва склала 22,7 млн. євро через незаплановані роботи з підземних комунікацій [4][5].

Монтаж системи канатної дороги виконало італійське відділення австрійської компанії Doppelmayr/Garaventa Group [2], будівельні роботи - тимчасово створений консорціум у складі компаній SACAIM SpA, SICOP Srl та Doppelmayr.

Будівництво системи почалося в 2007 році і формально його відкриття відбулося 19 грудня 2009 року, із затримкою приблизно в один рік проти запланованого [6], після чого підрозділом міністерства інфраструктури та транспорту Італії проводилися відповідні випробування. Очікувалося, що комерційні перевезення пасажирів розпочнуться у березні 2010 року, але насправді реальний запуск системи в експлуатацію відбувся 19 квітня 2010 [7].

Лінія завдовжки 870 м має 3 станції. Для реалізації цієї мережі було використано обладнання Cable Liner[en] «Bypass» австрійської фірми «Doppelmayr Cable Car». Принцип дії цієї мережі аналогічний фунікулеру: два 4-х вагонних безмоторних потяги постійно зафіксовані на канатній тязі і рухаються по трасі у протилежних напрямках. Місткість кожного вагону – 50 пасажирів. [2] На трасі мережі споруджено одну колію з роз'їздом для вагонів посередині дистанції. На трасі відсутній суттєвий ухил, що відрізняє цю мережі від класичного фунікулера: максимальний ухил на дільниці біля каналу Тронкето 6,2%, на інших дільницях не більше 5% [8].

Зі станції «П'яццале-Рома» є пересадка на міські автобуси та перехід до залізничного вокзалу, з обох кінцевих – на таксі, з усіх трьох – на вапоретто та інший міський водний транспорт. Поруч зі станцією «Маріттіма» знаходиться пасажирський морський термінал, а на острові Тронкетто — причал автомобільного порома на острів Лідо-ді-Венеція і до Пунта-Саббіоні на курорті Кавалліно-Трепорті, а також автомобільні та автобусні стоянки.

Піплмувер включений до загальної системи тарифів та квитків наземного (не водного) транспорту міста [9]. Квитки можна придбати в квиткових автоматах, розташованих у приміщеннях станцій, а також в агентствах «Venezia Unica» і в інших авторизованих продавців [1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б People Mover (італ.). AVM S.p.A. Архів оригіналу за 2 лютого 2018. Процитовано 1 лютого 2018.
  2. а б в Venice Tronchetto Piazzale Roma Shuttle (англ.). Doppelmayr Cable Car GmbH & Co KG. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 1 лютого 2018.
  3. PEOPLE MOVER. RAILWAY SHUTTLE CONNECTING TRONCHETTO AND PIAZZALE ROMA. Архів оригіналу за 23 серпня 2015. Процитовано 1 серпня 2015.
  4. Stazioni e treni del people mover inaugurazione il 19 dicembre - la Nuova Venezia dal 2003.it » Ricerca. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 20 квітня 2013.
  5. Il trenino «dimentica» i tubi dell’acqua - la Nuova Venezia dal 2003.it » Ricerca. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 20 квітня 2013.
  6. ASM Venezia. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 20 квітня 2013.
  7. Città di Venezia - Sala stampa - Il sindaco Orsoni ha inaugurato il People Mover: da oggi in servizio la funicolare che collega Piazzale Roma al Tronchetto. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 20 квітня 2013.
  8. People Mover (італ.). Fondazione Promozione Acciaio. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 2 грудня 2019.
  9. Urbano Venezia (італ.). AVM S.p.A. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 24 червня 2019.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Піплмувер (Венеція)